Другого травня о 12 год. у відділі літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) відбулося дійство писанкування, тобто розписування писанок до Великодніх свят. Активісти відділу зібралися за круглим столом проти свята для заняття улюбленим хобі. Бажаючим приєднатися нагадуємо сам процес писанкування:

Розписують яєчка не тільки до Великодня, а й опісля. Починають писанкувати від Стрітення (15 лютого). Триває це магічне дійство до Зелених свят, або Трійці, яка цього року припадає на 23 травня. Отож, хто ще не розписав своєї писанки, зможе це зробити протягом півтора наступних місяців. У цьому занятті немає нічого складного.

Для писання писанок необхідні такі матеріали: яєчко, писачок, анілінові фарби різних кольорів, півлітрові банки з 2/3 наповнення водою (для розведення фарби), свічка, бджолиний віск, простий олівець, серветки з паперу або тканини. Спочатку треба розчинити фарбу у воді. Для цього беруться півлітрові банки з 2/3 наповненням водою. Температура води має бути не нижче 38 і не вище 42 градусів. Яєчко треба добре помити у теплій воді й легенько промокнути рушником або серветкою. Потім обираємо орнамент писанки, який би хотіли відтворити й легенько за взірцем наносимо олівцем лінії малюнка. Лінії треба робити ледь помітними, щоб лінії олівця не було видно крізь фарбу. Опісля розігріваємо писачок над свічкою, набираємо у нього віск й наводимо спочатку лінії й місця, які за задумом малюнка мають бути білими. Для початківців радимо відтворювати малюнки оригінальних писанок, а не вигадувати свої. Наступне, це на кілька секунд занурюємо яйце в оцет, одразу витягуємо й на 2-3 хвилини обережно кладемо у банку з жовтою фарбою (або якою іншою світлою фарбою). Коли вийняли яйце, обережно обтираємо його від залишків фарби. Далі наводимо воском інші деталі малюнка, які мають бути зафарбовані цим кольором. І так від найсвітлішого до найтемнішого кольорів. Остання фарба, в яку занурюємо писанку, чорна.

Але тут є кілька секретів, без яких пофарбувати яскраво писанки не вдасться. Перший момент, класти в нерозведений оцет яєчко треба виключно перед першим (!) фарбуванням, коли вже нанесли перші лінії воском. Виймати з оцту яєчко треба дуже обережно, практично не торкаючись шкарлупки (бо під дією оцту її верхній прошарок м’якне й будь-які торкання його стирають, що унеможливлює проникнення фарби вглиб) й, не обтираючи, одразу занурюємо яйце у розчин фарби. Другий момент, про який варто пам’ятати — це те, що зелена фарба після червоної, так само, як червона після зеленої, погано береться, тому писанкарки радять після фарбування в одній з цих фарб занурити яйце ще раз в оцет, який має «роз’їсти» частину нанесеною фарби й таким чином дозволить краще взятися червоній або, відповідно, зеленій фарбі. Після того, як завощили весь малюнок і пофарбували в останньому кольорі фарби, дехто занурює писанку з воском у розігрітий парафін, щоб яйце взялося товстою шкіркою і це б дозволило «безболісно» видути з нього жовток та білок. Для цього надфілем (найдрібніший напилок, призначений для виконання дуже дрібної і точної роботи) або товстою голкою треба зробити отвір в яйці з тупого боку і за допомогою шприца видути вміст яйця. Промити порожнє яйце чистою водою.

Далі писанку очищують від воску. Для цього її на спеціальній підставці ставлять у слабко розігріту духовку (температура біля 50 градусів) до тих пір, поки з неї не стече віск та парафін. Опісля витягують з духовки, протирають чистою серветкою й натирають соняшниковою олією.

Також треба бути уважним, коли стираєте віск з писанки за допомогою свічки. Якщо довго тримати писанку над вогнем, то ненароком можна її обвуглити, а від чорних плям важко позбутися. Тому підносіть писанку до свічки лиш на мить і швидко обтирайте віск. Один і той самий писачок служить писанкарці не один рік. Буває, після довгої перерви або під час писання писанок він забивається. Проколюють писачок спеціальним металевим дротиком.

На Великдень писанками вітають один одного родичі і друзі. Зазвичай, пишуть від 15 писанок і більше. 1-2 кладуть до великоднього кошика на посвячення, 2-3 — на кладовищі, 1-2 — священику до церкви. Частину роздають дітям, що приходять христувати чи приносять «калач», частину — роздаровують. Дітям дарують світлі, яскраві писанки. Господарям — із зображенням 40 клинців, кривульок та безконечників. Старців обдаровують чорно-білими писанками з «небесними мостами» і «поясами». Дівчата дарують своїм коханим червоні писанки. А хлопці тим дівчатам, які їм подобаються, дарують на Великдень хустинку або намисто, — натяк на сподіване весілля. На найкращих писанках дівчата настоюють воду, а потім нею вмиваються, щоб бути «гарними як писанка».

Писанки, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це — обереги. Подаровані писанки зберігають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років. Їх кладуть на тарелі або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок й оздобити нею вітальню. Якщо писанка ненароком розіб’ється, її треба закопати у землю, бажано на городі або у полі.

Бажаємо всім креативним людям успіхів у писанкарстві! Приєднуйтесь, адже це єднає і захоплює не менше ніж хороша книга!