15 липня, після традиційної понеділкової лекції, у великій читальній залі зійшлася численна публіка на зустріч із неординарною особистістю – Євгеном ДЗЮБОЮ з Луганщини (м. Сватове). Він презентував у Львові свій проект «Пантеон Українських Героїів» (УПА очима східняка). Щоправда, його фільм «Дивізія Ваффен СС «Галичина» лише дотично стосувався УПА: після бою під Бродами бл. 3 тисяч дивізійників влилися до лав УПА.

Перед фільмом автор розповів про свій життєвий шлях, про батька, який розповів йому правду про галичан, про українських патріотів, які й у складні часи тоталітаризму залишалися українцями серед маси приїжджих москалів. Про діяльність «Руху» й «Просвіти» в кінці 80- на поч.. 90-х років, про участь його земляків у революційних подіях в Україні і в сучасній війні. Отож його фільми (їх він зробив уже бл. 30) є даниною шани всім, хто боровся за Україну від Карпат і до степів Причорномор’я, «від Сяну до Дону».

Далі присутні, затамувавши подих, переглянули стрічку про Дивізію «Галичина» з широким екскурсом в історичні події ХХ ст., а особливо передісторію і початок ІІ Світової війни. Автор аргументовано показує, що в українському суспільстві ніколи не зникало прагнення до відновлення незалежності України. Праві сили (ОУН) обстоювали революційний, збройний шлях боротьби за власну державу й були проти будь-якої співпраці з німцями. Однак значна частина народу вважала москалів головним ворогом, а німців розглядала як тимчасових союзників у боротьби з червоною Москвою. На думку Є Дзюби навіть митрополит Андрей підтримав ідею створення власних збройних сил у вигляді дивізії. Ініціатором створення українських збройних формувань став голова УЦК В. Кубійович. Ідею підтримали німецькі військові. Дивізія, яка остаточно налічувала трохи понад 12 тис. вояків, отримала дуже солідний військовий вишкіл – більше року під керівництвом досвідчених інструкторів вояки опановували найсучаснішу німецьку зброю, вчилися протиповітряній і протихімічній обороні, засвоювали навички фортифікаційних робіт, першої медичної допомоги та ін. Автор докладно розглянув увесь шлях дивізії, бої в Україні, Словаччині, Австрії. Врешті переформування дивізії в УНА, марш до американської зони, табори військовополонених. Особливо уважно поставився автор до пізніших звинувачень дивізії в причетності до воєнних злочинів СС. Нюрнберзький трибунал, на який шалено тиснув СРСР, не знайшов у діях дивізії «Галичина» жодних злочинних ознак. Так само й комісія Дешена в повоєнній Канаді. Отож для сучасних українців дивізійними мали б бути героями, які воювали за Україну в складних умовах всесвітньої війни.

Після фільму відбулася жвава дискусія про зміст авторської концепції, наприклад Я. Сватко, який має великий досвід роботи над документальними фільмами, вважає роботу Є. Дзюби надто сирою і пропонував серйозно доопрацювати фільм. Я. Дацко, навпаки, вважає фільм дуже актуальним, зокрема в нинішніх умовах.