13 вересня,в рамках Днів європейської спадщини у Львові, в нашій бібліотеці відбулася лекція-екскурсія І. Сварника для львів’ян і гостей нашого міста про історію Міського касина. Це пам’ятка історії і культури, що виникла в 1876-1878 рр. завдяки Вежбицькому й Покутинському: 2-поверхова споруда збудована на вул. Академічній (просп. Шевченка) в стилі класицизму з наперед визначеними функціями громадського осередку дозвілля й культури. Будувалася вона в 3 етапи: спочатку корпус від Академічної, згодом тильна будівля, врешті, у міжвоєнний період усі приміщення об’єднали в одну споруду, пічне опалення замінили паровим, переробили вестибюль і головні сходи. Основним приміщенням була головна бальна зала, оздоблена колонами, великими люстрами. Вона призначалася для танців і вистав, тому ліворуч був балкон, на якому грав оркестр. Часто духовий, з полку уланів язловецьких. Під стінами для відпочинку стояли зручні канапи з червоним плюшем. Поруч була менша бальна зала, з якої можна було пройти до буфету з холодними закусками. Другий буфет частував також гарячими стравами. На бали й танцювальні вечори учасники мусили мати відповідний одяг – вечірні сукні, фраки й смокінги.

На першому поверсі було бюро Літературно-мистецького клубу, читальня й абонемент, курильна й гральна кімнати. З протилежного боку від Академічної в підвальній частині був кегельбан. В Касині відбувалися бали – медиків, техніків, дублянців (випускників академії), правників та ін.. Обов’язковою складовою були літературні вечори, популярні лекції, зустрічі з відомими митцями й письменниками. До 1946 р. перед входом до будівлі височів монумент поетові К. Уєйському, який був постійним гостем Касина. Організатором літературних вечорів був критик О. Ортвін. 1939 р. в Касині засідав Оргкомітет зі створення Спілки письменників. Тут О. Корнічук, П. Панч, М. Бажан вчили галичан нових реалій. Тут «стали письменниками» І. Вільде, П. Карманський, М. Рудницький, Є. Путрамент, С.-Є.Лец, В. Василевська. 1941 р., як згадує Тарнавський, тут мав бути український Літературно-мистецький клюб, але будівлю зайняли німці під казино. Після війни тут діяв Дім партійно-політичної просвіти, бібліотека міськкому Компартії. Після заборони Компартії в будівлі був Рух, УРП, Союз ідеалістів, Товариство мисливців та ін.

З 2000 р. будівлю передали бібліотеці, яка доти знаходилася в палаці Більських (пл.. Галицька, 10), але була закрита через аварійний стан будівлі. Після ремонту й часткової реставрації – бібліотека. Про неї І. Сварник розповів досить докладно. Приємно відзначити велику кількість присутніх, в т. ч. немовляти на візочку й хатнього пса.