14 жовтня у великій читальній залі лунала розповідь Івана Сварника про цікавий музей, що існував у Львові до 1939 р. Це Воєнно-історичний музей НТШ. Він виник на базі історико-культурного музею Товариства, заснованого 1893 р. з ініціативи М. Грушевського, О. Барвінського й І. Франка і мав різноманітні відділи, зокрема археологічний, етнографічний, природничий. Звісно, до музею потрапляли й різні мілітарні експонати: галичани воювали за «тата-цісаря» на різних фронтах, отож і пам’яток про це було достатньо. Однак справжній вибух у цій сфері стався 1914 р., коли почалася І. Світова війна й виник Легіон УСС. Вже восени 1914 р кілька старшин Легіону висловили думку про створення Пресової Кватири – органу, що займеться документуванням бойового шляху УСС і збором матеріалів до історії стрілецтва. До Пресової Кватири увійшли А. Баландюк, М. Голубець, П. Дідушок, І. Іванець, О. Назарук, Л. Ґец, М. Гайворонський та ін. Вони писали нариси, видавали стрілецькі журнали, робили фото, малювали шкіци, шаржі й портрети. Також збирали матеріальні пам’ятки – зброю, відзнаки, печатки та ін. 1921 р., колишні вояки створили у Львові кооператив «Червона Калина», який займався увічненням історії визвольної боротьби.

Кооперативом керували С. Шухевич, М. Матчак, І. Тиктор та ін. Матеріали, передані кооперативом НТШ, склали основу відділу (1936), а згодом і музею воєнно-історичних пам’яток. Серед експонатів було багато реліквій, зокрема, портупея Петлюри, кашкет Коновальця, відзнаки Мельника, Дашкевича, мистецькі твори О. Куриласа, П. Холодного, М. Гаврилка, Е. Козака та ін. Архів УСС передала «Молода Громада». Музей відкрили 1937 р. НТШ й «Молода Громада» в приміщенні Українського товариства допомоги інвалідам – вул. Потоцького (ген. Чупринки), 48 у 3 кімнатах. Тут було 1278 експонатів.. Кустосом призначили І. Карпинця. Восени збірку поповнили численні експонати, передані «Пластом». Музей існував до кінця 1939 р. Після «золотого вересня» його прирекли на знищення І. Сірик і М. Бажан, які написали про його «націоналістичний характер». 1940 значну частину експонатів (1803) передали до спецфонду Історичного музею і частково знищили. Під час війни цінні експонати вивезли до Праги (1945 до Москви). Після 1944 частину документів з музею передали в Історичний архів.. Вони дійшли до нашого часу. Мистецькі твори Куриласа, Буцманюка, Холодного, Труша, (батальні полотна й портрети) передали до Музею українського мистецтва. Більшість спалили 1952 р. Так загинули «Бій наМаківці», «Семиковецьке побоєвище», «Бій на Лисоні», портрети Коссака, Дідушка, Степанівни, Букшованого та ін. Дивом уцілів портрет С. Ґорука, «Могила незнаного жовніра» Труша й деякі інші твори. Загалом уфондах ЛІМ виявлено 362 експонати з довоєнних 3524.