21 жовтня екскурсоводи й усі охочі мали змогу більше довідатися про відомого галицького краєзнавця Антонія Шнайдера, який нібито досягнув значних успіхів і займав відповідальні посади в Галичині, однак 1880 р., маючи 53 роки, закінчив життя пострілом з револьвера.

Антоній народився в с. Вільшаниця Золочівського пов. в родині німця-колоніста з Баварії. Вчився в гімназії у Львові. Однак після раптової смерті батька був змушений через настатки покинути навчання. Надалі надолужував це самоосвітою. Юнаком почав працювати у Жовкві поденним робітником, далі рахунковим службовцем у розквартирлованому там полку уланів. 1848 разом з уланами вирушив на придушення революції в Угорщині, однак перейшов на бік повстанців. Потрапив у полон і 3 роки просидіву замку Куфштайн. Після повернення в Галичину знову працював службовцем в дирекції шляхового будівництва, в редакції газети. Все зароблене витрачав на купівлю макулатури – збирав давні документи до історії міст і сіл Галичини.

1869 на власну руку провадив археологічні дослідження під час насипання пагорба Люблінської унії поруч з Високим замком. Врятовані ним старожитності зайняли цілу кімнату в Оссолінеумі. 1871 р., для потреб гостей, запрошених на відкриття згаданого пагорба, друкар Вільд оголосив конкурс на написання першого путівника по Львову. Конкурс виграв А. Шнайдер. Його путівник мав маршрутний принцип, описував райони Львова з виділенням найцікавіших споруд. Це був перший ілюстрований довідник з низкою спеціально виготовлених гравюр Ауера та ін. граверів.

1868 Антоній почав видавати багатотомну «Енциклопедію з краєзнавства Галичини» з описом міст, містечок і сіл, топонімів, монастирів, промислових об’єктів та ін. До 1874 Шнайдер зумів видати зошитами 2 перші томи на літери А-В. Однак через інтриги С. Кунасевича, конкурента в справі видання путівника, державне фінансування припинилося. Шнайдер за безцінь передав свої збірки (т.зв. «Теки Шнайдера») в різні інституції. Більша частина потрапила до Краківського архіву, а 22 теки – до львівського Оссолінеума. Вони є чудовим джерелом для науковців і краєзнавців. Місце поховання А. Шнайдера нині невідоме.