4 листопада у великій залі бібліотеки Іван СВАРНИК розповів про історію товариства «Просвіта» і його роль для галичан.

Ситуація в галицькому селі другої пол.. ХІХ ст. була складною. Воно потерпало від малоземелля, злиднів, неписьменності й пияцтва. Зарадити цим лихам народу вирішило українське студентство. Молоді народовці А. Вахнянин, Ю. Романчук, О. Огоновський, Ю. Лаврівський, о. Стефан Качала та ін. 1868 р. заснували у Львові товариство «Просвіта», покликане нести освіту й культуру в українське село. Для цього спочатку у Львові й околиці, а далі й по селах (першим було с. Бортники) молодь закладала читальні з бібліотеками, аматорськими театральними гуртками, хорами, навколо яких поступово згуртувалися селяни. Важливу роль при цьому відігравали священники, які часто були ініціаторами створення читалень. Матірня «Просвіта» налагодила масове видання дешевої літератури для читалень – художньої, науково-популярної, пізнавальної. Згодом почала виходити й газета «Письмо з Просвіти», журнал «Аматорський театр», щорічні календарі. До видань включали твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Марка Вовчка, Стефаника, переклади з європейських мов. Активно працювали для товариства як галицькі, так і наддніпрянські письменники. Коштами допомагали меценати – С. Качала, М. Грушевський, А. Дубравський та ін. З поширенням мережі читалень виникли повітові філії «Просвіти» в Золочеві, Рогатині, Бродах та ін. містах.

1909 р. Товариство організувало Просвітньо-економічний конгрес. На ньому виступали А. Жук, С. Русова, М. Грушевський та ін., які наголошували на потребі економічного піднесення українського села шляхом запровадження сучасних технологій, агрономії, забезпечення селян кращими сортами злаків, видів племінної худоби, птиці та ін.. Цим напрямком «Просвіта» зайнялася в наступні роки. У Миловані й Угерцях Винявських відкрили сільськогосподарську школу й школу господинь, у Львові –торговельну школу. Важливою подією стало заснування товариств «Сільський господар» і «Маслосоюз», закладання їх осередків і кас Райфайзена у селах і містечках. Діяльність товариства активно підтримував митрополит Шептицький.

Перша світова війна й утвердження Польщі в Галичині 1919 р. спричинилися до короткого спаду в діяльності «Просвіти», однак наполеглива праця товариства давала свої плоди. Читальні й філії товариства виникли не лише в Галичині й на Волині, але й усюди, де опинилися українці, зокрема в Бельгії, Франції, Канаді, США, Австралії. В Галичині «Просвіта» діяла до 1939 року.