Для більшості людей капелан - священик, який лише відправляє літургії на фронті. Насправді, це не єдиний його обов'язок. Отець Орест-Роман Сало, презентація книги якого відбулася у нас вчора, порушує типові уявлення про капеланів. Під час року служби у львівському батальйоні на українському фронті неоголошеної війни з Росією, він будував каплицю, пам'ятну стеллу загиблим воїнам, допомагав місцевим мешканцям харчами, розвіював поширений на східній Україні міф про бандерівців - що вони їдять дітей (невже люди можуть вірити у таке?!). Жоден день у батальйоні не проходив без молитви. Напевне тому, мав менші людські втрати... А ще отець вів щоденник, на основі якого і видано книгу "Прагнення волі. Спогади військового капелана 2014-2015". У книзі багато фото, автором яких теж є отець Орест. Це була особлива, душевна презентація...

Маємо пам'ятати, кому ми завдячуємо тим, що можемо спокійно ходити по вулиці, в театри, кіно, а не думати, де б дістати харчів, води, де б сховатися від обстрілів... Тому про такі військово-патріотичні видання має дізнатися якнайширша аудиторія, особливо на мирній території і не лише в Україні. Адже люди сліпо довіряють заангажованим медіа, не перевіряють факти і джерела надходження інформації, не вмикають критичне мислення, тобто, не є медіаграмотними.