Останнього січневого понеділка бажаючі мали оказію поспілкуватися з істориком Іваном СВАРНИКОМ, який розповідав про найвідомішого у вузьких колах фахівців львівського ремісника Михайла Стефанишина, власника приватної фабрики художнього металу у Львові. Всі гості Львова милуються його виробами: дверима, брамами, балконами, сходами, хрестами на дзвіницях храмів, художнім металом наших цвинтарів. Безумовно, найвражаючими з естетичного погляду є металеві елементи «Дністра», бурси «Народного дому» на Лисенка, аптеки на Соборній, огорожі церков Петра і Павла, св. Миколи. Це справжні витвори ужиткового мистецтва, що органічно поєднують народні (зокрема гуцульські) мотиви й загальноєвропейську стилістику сецесії з рослинними мотивами. А разом з дахами, керамічними плитками, віконними й дверними прорізами, скульптурними деталями творять неповторний образ Львова к. ХІХ-поч. ХХ ст.

24 січня у відділі мистецької літератури відбувся мистецький вечір «Краса неповторного дивосвіту Василя Пилип’юка» до 75-річчя від дня народження українського фотохудожника, журналіста (1950-2017). Завідувач відділу Надія Письменна розповіла про видатного митця.

Василь Васильович Пилип’юк – український фотохудожник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993), заслужений діяч мистецтв України (1998), йому присвоєно вчене звання професора (2015), художник Міжнародної федерації фотомистецтва (2007), президент видавничого підприємства «Світло й Тінь», головний редактор однойменного журналу, член Національної спілки журналістів України, член президії та правління Національної спілки фотохудожників України, заступник президента Світового об’єднання фотографів українців (США), завідувач кафедри фотомистецтва Київського національного університету культури і мистецтв. Завдяки плідній та самовідданій праці отримав багато інших почесних звань. Його творчість і суспільно корисна діяльність стали вагомим внеском у розвиток та відродження української культури.