З нагоди 205-ої річниці від дня народження чеської письменниці, поетеси, перекладачки, збирачки казок, редакторки та публіцистки Божени Нємцової (1820-1862) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка представляє книжкову експозицію її письменницької творчості. Навколо неї свого часу утворились міфи і припущення, що вона насправді старша вказаного в документах віку, приблизно 1816 чи 1817 років народження. Деякі літературознавці висували гіпотезу, що Б. Немцова була позашлюбною донькою княгині Катерини Заганьської або її сестри Доротеї. На користь цієї гіпотези свідчать зовнішня схожість і дуже теплі стосунки Божени та Катерини.

На долю письменниці випали важкі випробовування, внаслідок чого її життя було доволі складним. У 1843-47 роках родина жила в Домажлицях, де під впливом Вацлава Болемира Небеського й Карела Яромира Ербена Божена Немцова почала писати чеською. Першим її твором був вірш «Чеським жінкам» (1843). Написавши ще кілька віршів, Немцова перейшла на прозу. Найпомітнішим твором цього періоду стали публіцистичні «Картини домажлицьких околиць» (1845-1846) і «Народні казки та перекази» (ч. 1-7, 1845-47), що зайняли особливе місце в її творчості.

До 520-ої річниці від дня народження польського письменника і поета-мораліста, релігійного полеміста епохи Відродження (належав до кальвіністського табору), політика, музиканта Міколая Рея (1505-1569) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві книжкову експозицію вбраних і окремих поетичних і прозових творів. Рея називають «батьком польської літератури», оскільки він першим серед польських письменників писав тільки рідною мовою, хоча повсюди панівною була латина. Крім того, Рей заклав підвалини провідних родів і жанрів польської літератури. Навчався Міколай Рей у Скалмежі (1514-1516), у Львові (1516-1518) і рік у Краківській Академії. Саме він першим показав, що літературу можна успішно розвивати й народною мовою, і найбільше зробив для того, щоби в польській літературі народна мова взяла гору над латиною. М. Рей писав живою та барвистою мовою, якою розмовляла тодішня польська знать, і хоч йому бракувало широкої освіти, він завдяки таланту мав змогу висловлювати свої ідеї легко, з хорошим почуттям ритму й рими, у справді реалістичній манері.

Ансамбль вулиці Руської є візитівкою Львова. Створений переважно італійськими будівничими ХVІ-ХVІІ ст., він гармонійно поєднує риси європейського Відродження й українського народного будівництва. Про Успенську церкву, вежу Корнякта й каплицю Трьох Святителів фахово писали Микола Голубець («Львів. Провідник») Іван Могитич («Ансамль вулиці Руської»), Володимир Вуйцик (статті про історію реставрацій ансамблю, про Павла Римлянина та інших італійців), Роман Могитич (розділ в «Арїітектурі Львова»). Однак жоден з дослідників не сказав про будівництво першої церкви Успення у Львові. Адже вона, безумовно, постала ще в княжі часи й була більш-менш на тому місці, що й нинішня. Документи про це загинули під час пожеж Львова ХІV-ХVІ ст. й вежі Корнякта , де зберігалися бібліотека й архів Успенського братства. Ясність могли б внести археологічні дослідження прилеглої території.