Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище, відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українська писемність та національна ідентичність».

У вступному поетичному слові представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки Євген Салевич нагадав філософське висловлювання німецького поета Фрідріха Гельдерліна про те, що «ми люди є мовленням» і «тільки там, де є мова, є світ, і тільки там, де є світ, є історія», і розвинув власні поетичні думки. Все, що ми бачимо у нашій свідомості, відтворюється словами. Навіть якщо ми не говоримо, а дивимося на речі, істоти, явища світу, усередині нас промовляє слово, яке їх означує. Коли ми говоримо про мову – ми насамперед говоримо про світанок людини і нації, про світанок української людини в слові і світанок української нації в слові. Дарунок від Бога народитися в найпрекраснішій мові на світі і бачити через її віконця світ. Щастя від Бога бути знавцями, хранителями, носіями української мови й творцями в мові. А відтак – щастя від Бога народитися та бути українцем. Промовець визначив контексти розмови на круглому столі: мова і писемність – національна гордість українців; історія мови як свідчення її давнього походження; мова нашої цивілізаційної сили, культури, величі, обраности; боротьба проти нищення мови, як основи української ідентичности і українського світу.

9 листопада, в день створення Державного Секретаріату (уряду) ЗУНР, у бібліотеці відбувся цікавий круглий стіл за участі відомих науковців, які вивчають історію Галичини ХХ ст.

Відкриваючи захід, директор бібліотеки, історик Іван Сварник привітав учасників зі святом нашої державності й розповів про передумови виникнення цієї державності. Вона була започаткована 1914 р. створенням Української Національної Ради (І. Боберський, Л. Цегельський, К. Левицький та ін.) на другому місяці Першої світової війни. УНРада у своїй програмі передбачала створення незалежної України на Наддніпрянщині й національно-територіальну автономію українських земель Австро-Угорщини. Тому ключовим пунктом боротьби за незалежність як галицькі, так і наддніпрянські політики вважали поразку Російської імперії. Збройною силою у цій боротьбі став Легіон УСС, сформований Бойовою Управою (І. Боберський, С. Томашівський, В. Старосольський та ін.). Легіон, а далі полк УСС воював у Галичині, в Карпатах, на Поділлі, згодом став кістяком Галицької Армії, яка боролася за нашу державу також у центральній і південній Україні.

До Дня української писемності та мови відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує користувачам книгозбірні огляд книжкової виставки «Мова росте елементарно, разом із душею народу», де представлені видання мовами світу про культуру української мови, її синтаксис, стилістику, граматику, мовностилістичні поради, правильне вживання відмінків, суржик, складні випадки вживання слів, мову ділових паперів, модульний курс української мови для іноземців, матеріали до вивчення курсу української мови як іноземної, вступний курс української мови для студентів-іноземців, довідники, теорія і практика викладання української мови як іноземної, українсько-англійські міжмовні відносини, становлення терміносистеми методики викладання української мови як іноземної, покрокове вивчення української мови (книга для викладача і студента), проблеми методики викладання, а також словники, мовний атлас давньої Лемківщини, атлас бойківського говору, історія та сучасна українська мова. Наша книжкова виставка саме для тих, хто вивчає, удосконалює, викладає!

Щороку 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Українська мова пройшла тернистий шлях становлення й розвитку. Чорними літерами викарбувалися на скрижалях її історії валуєвський циркуляр, грізний наступ сталінської доби, Голодомор – геноцид, штучно організований радянською верхівкою, та передсмертні зойки в’язнів Соловецьких таборів, біль закатованих «шістдесятників». На жаль, сьогодні українці переживають черговий геноцид від російських окупантів – нищення національної ідентичності українців з метою «денацифікувати», тобто деукраїнізувати українців й Україну. Саме тому зараз надзвичайно гостро стоїть популяризація української мови та перехід в спілкуванні виключно українською мовою. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його предків.

З нагоди свята у великій читальній залі експонується книжкова виставка «Як довго ждали ми своєї волі слова». На виставці представлено книги, об’єднані однією тематикою ‒ українською мовою: тут і словники, і критика, і підручники з мови. Виставка буде цікавою і студентам, і викладачам, і всім громадянам, які хочуть підвищити рівень володіння рідною мовою.