Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Українські національні первні: трипільська цивілізація».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив такі світоглядні думки про трипільську цивілізацію в контексті української національної історії:

- потреба усвідомлення давньої історії – визначальна в триванні нації;

- потреба творити український світ в первісній традиції, яку нам дав Бог, беззаперечна для подальшого збереження української ідентичності;

- потреба пізнавати культуру Трипілля, тлумачити знаки та символи наших далеких предків особливо важлива для нинішнього шляху української історії і сповнення історичної місії української нації;

- український світогляд та українська ідентичність значною мірою незмінні впродовж тисячоліть тривання нашої нації від часів Трипілля – тому є потреба пізнати себе у трипільській культурі, якими нас створив Бог: за Леонідом Білецьким «наблизитись … безпосередньо до душі української нації, відчути … тремтіння національного духа… у … первісній вірі українського народу».

20-21 вересня у Львові відбувся просвітницький семінар «Історія – (не) пропаганда. Війна за минуле», організований Українським інститутом національної пам’яті (в. о. голови Володимир Теліщак). Захід, звісно, міг відбутися лише за сприяння ЛОР і ЛОВА. Хоча ніхто з представників влади не зважив за потрібне привітати учасників. Перший день мав цільову аудиторію – працівників музеїв і бібліотека Львівщини. Другий – освітян – учителівісторі та захисту України, заступників директорів закладів з виховної роботи. Метою семінару було подолання російської пропаганди у сфері історії і зміцнення української державності.

Доповідачками були Ганна Байкєніч, яка відає методичною роботою Управління наукового забезпечення УІНП, Олена Охрімчук, керівниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах, Ксенія Дворнікова з Музею Майдану (Революції Гідності) та ін. Як випливало з виголошених рефератів, УІНП в нових умовах займається:

19 вересня бібліотекарі, читачі й гості бібліотеки пережили приємні хвилини спілкування з прекрасним. У великій читальній залі, в рамках днів європейської спадщини у Львові відбувся концерт хору «Надсяння» (хормейстер Володимир Пасічник). Це самодіяльний колектив, створений при однойменному товаристві, який об’єднує не лише нащадків депортованих, а й багатьох аматорів хорового співу.

До програми концерту увійшла духовна та світська музика, літературні твори, народні пісні. Серед перших – «Отче наш» та «Хваліте Господа» М. Вербицького, «Під твою милість» С. Людкевича. Духовним гімном України можна вважати твір А. Кос-Анатольського на слова Т. Шевченка «Наша дума». В. Пасічник поклав на музику текст Т. Шевченка «І день іде». У його ж обробці прозвучала галицька народна пісня «Під дубиною», а лемківська «В гаю зелененькім» - в обробці М. Колесси. Близьким до духовних гімнів можна вважати твір «Крилець, крилець», покладений на музику В. Матюком. Схожими за тональністю й уже традиційними для хору були «Чуєш, брате мій» Б. Лепкого і «Лелеченьки» О. Білаша.

18 вересня у великій залі бібліотеки зібралися екскурсоводи на чергову лекцію Івана Сварника Цього разу йшлося про давню історію нашої землі – Криму.

Півострів, за словами історика, був заселений із найдавніших часів. Рештки неандертальця - первісної людини - знайдені в печері Кіїк-Коба, вчені відносять до середнього палеоліту (100 тис. років тому). А першим відомим народом можна вважати легендарних кіммерійців, які 1500 років тому вирушали з Криму в походи на Ассірію, Вавилон та інші держави давнього світу. Геродот (1 тисячоліття до Р. Х.) пише про плем’я таврів, яке жило на південному березі Криму і в горах. Відзначалося войовничістю й жорстокістю. Попри сусідство з цивілізованими греками, жили первісним життям, довго боролися проти потужних пришельців – греків, візантійців, римлян.