П'ятниця, 02 грудня 2022, 16:23 |
У великій читальній залі бібліотеки відкрилася виставка до 300-річчя Григорія Сковороди.
Григорій Савич народився в козацькій родині в с. Чорнухи на Полтавщині 3 грудня 1722 р. Навчався в Києво-Могилянській академії: студіював філософію, до якої мав неабиякі здібності. Мав також здібності до музики, співав у придворному хорі цариці Єлизавети І і грав на багатьох інструментах. Але сучасники відзначали особливу схильність Г. Сковороди до філософії та поезії, адже філософ тоді вважався універсальним вченим, передовсім – письменником. Тому його неодноразово запрошували викладати в духовних семінаріях, проте цінуючи передовсім свободу слова і думки, Григорій Савич не бажав враховувати зауваження вищого духовенства і надовго ніде не затримався. Уже у зрілому віці він остаточно вирішив позбутися всякого майна і обрав спосіб життя мандрівного філософа. Помер 9 листопада 1794 р. у маєтку свого приятеля Андрія Ковалівського у с. Пан-Іванівка (нині – с. Сковородинівка Золочівського р-ну Харківської обл.), де й похований. На пам’ятнику заповів написати: «Світ ловив мене, та не спіймав».
|
Детальніше...
|
|
П'ятниця, 02 грудня 2022, 15:17 |
|
П'ятниця, 02 грудня 2022, 13:31 |
У відділі мистецької літератури з 2 грудня експонується книжково-ілюстративна виставка «Камертон української нації: митці захищають Україну».
З початком повномасштабної війни росії проти України кожен українець зробив свій вибір, як допомагати. Чимало українців взяли до рук зброю. Серед них і культурні діячі – музиканти, актори, письменники, поети, режисери, які ще кілька місяців тому збирали повні зали фанатів, влаштовували читання, презентували свої фільми, а тепер захищають нашу державу від російської армії.
Створений цикл документальних фільмів-новел «Культура vs війна», присвячених українським кінематографістам та митцям, що боронять Україну в лавах ЗСУ, де відображено кадри воєнного життя героїв, роздуми про власну трансформацію під час війни, переосмислення цінностей….
На нашій виставці кожен читач має можливість детальніше ознайомитись з видатними митцями, які зробили та роблять великий внесок у боротьбі за незалежність України. Серед них Олег Сенцов, Ярослав Пілунський, Ахтем Сеітаблаєв, Євген Тітаренко, Олександр Мавріц, Олег Шульга, Олександр Печериця, Євген Нищук, Павло Алдошин, Сергій Михальчук, Дмитро Коновалов та інші.
Запрошуємо на перегляд! |
Четвер, 01 грудня 2022, 15:46 |
1 грудня у великій читальній залі нашої книгозбірні відкрилася виставка «А якби все спочатку – я на цю ж би дорогу ступив…», присвячена 85-річчю від дня народження Андрія Содомори, відомого українського перекладача, письменника, науковця. Андрій Содомора народився у с. Вирів на Львівщині у 1937 р. Закінчив Львівський університет. Професор кафедри класичної філології ЛНУ імені Івана Франка. Перекладає художні твори, зокрема з давньогрецької – Аристофана, Евріпіда, Есхіла, Менандра. Софокла, з латинської – Горація, Лукреція, Овідія, Сенеки, пише поезії, повісті, есеї, критично-оглядові статті.
|
Детальніше...
|
Середа, 30 листопада 2022, 10:29 |
З нагоди 115-річчя від дня народження шведської письменниці-казкарки Астрід Лінґрен (1907-2002) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) запрошує на книжкову виставку «Віммербюська Сельма Лагерлеф». Чому Віммербюська? Тому що вона народилась у невеличкому містечку в південній Швеції Віммербю. Чому Сельма Лагерлеф? Бо саме Сельма була першою також шведською жінкою-письменницею, відзначеною у 1909 році Нобелівською премією з літератури «…на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці…». А ще тому, що здібності Астрід стали очевидними вже в початковій школі, де її й називали «віммербюською Сельмою Лагерлеф», чого, на власну думку, вона не заслуговувала. Книги Астрід Лінґрен перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах. Сьогодні вона найбільш відома завдяки своїм творам про «Карлсона, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоху». Письменниця завжди називала своє дитинство щасливим, адже в ньому було багато ігор і пригод, тому вказувала на те, що саме воно служило джерелом натхнення для її творчості. За своє життя вона понад сорок повістей і стільки ж так званих «Книжок-малюнків», де тексту менше, ніж ілюстрацій, призначених для найменших читачів.
|
Детальніше...
|
|
|