Запрошуємо 26 жовтня о 15ºº год. у відділ мистецької літератури на захід «Чудовий світ музики» до Міжнародного дня музики за участю Львівського державного музичного ліцею ім. Соломії Крушельницької.

Музика, як казка, музика жива,

В музиці – найвищі ніжні почуття Музика

як сонце, гріє нам серця,

Їй нема початку і нема кінця

Відділ україніки 20 жовтня провів презентацію імені видатного українця світового визнання Омеляна Пріцака.

Доповідь про видатного вченого - філолога, сходознавця, історика мала керівник Центру орієнталістики ім. О. Пріцака при НУ «Києво-Могилянська академія», кандидат історичних наук Таїсія Сидорчук. Гостю з Києва привітали історик, директор ЛОУНБ Іван Сварник і завідувач відділу україніки Євген Салевич.

Доповідачка наголосила на титанічній подвижницькій проукраїнській діяльності Омеляна Пріцака як універсального вченого рівня Гегеля, О. фон Гумбольдта, А. Кримського і діяча – організатора і першого завідувача кафедри української історії Ім. М. Грушевського, організатора і першого директора Українського наукового інституту Гарвардського університету. Омелян Пріцак відродив українське сходознавство, створив і став першим директором Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України. Він виступив співзасновником Археографічної комісії та її спадкоємця – Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Омелян Пріцак заснував і очолив при Київському університеті ім. Т. Шевченка першу в пострадянськый Україні кафедру історіософії. Як учений О. Пріцак є автором фундаментальної праці «Походження Руси», а також понад 1000 наукових праць (монографії, статті, рецензії, підручники) з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України.

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ 14 жовтня провели наукову конференцію «Українська повстанська армія: історіографічні інтерпретації та національна правда».

Представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки поет Євген Салевич виголосив вступне слово «Українська героїчна поразка як жертва задля порятунку нації». Він подав світоглядні думки про похід української нації в історії, який триває тисячі літ, про похід князя Ігоря на половців, який триває у нашій пам’яті понад вісім сотень літ, і про похід УПА в українській національній свідомості, який триває понад вісімдесят літ. Усе свідоме життя у пам’яті промовця живе образ схрону, де українські повстанці, висліджені московським ворогом, заспівали гімн «Ще не вмерла Україна» і пострілялися. Цей образ відбився в циклі поезій Євгена Салевича «Схрон звіра». Українські героїчні поразки тримають нас в історії: похід князя Ігоря проти половців, Берестечко, Полтавська битва, Крути, поразка Армії УНР, поразка УПА. Тому сутністю таких поразок є принесення жертви задля навернення українського світу, задля українського національного прийдешнього.

З незламним духом України, відшліфованим історичною боротьбою, прикладом якої є герої ОУН-УПА, посиленням її військової спроможності завдяки особистій відданості та допомозі Заходу, Україна сьогодні не тільки змагається на полі битви, але також є найкращим шансом демократії врятувати світ. Саме такий спадок ми спостерігаємо у 80-ту річницю створення УПА та 31-у річницю відродження Української державності.

7 жовтня 2021 року Львівська обласна рада своєю ухвалою оголосила 2022 рік Роком УПА.

Тож книгозбірня з цієї нагоди підготувала бібліографічний покажчик «Здобудем Українську державу або згинем в боротьбі за неї» із серії «Поборники державності України», який містить перелік публікацій із зарубіжної преси, наявної у відділі україніки.

«Здобудеш або згинеш – стояли вони тоді. Здобудемо або згинемо – стоїмо ми сьогодні».