Мати справу люблять із сильними. Слабкими ми нікому не потрібні.

На силу, впевненість, віру досі надихає нас Тарас Шевченко. Його пророчі поезії є одою гідності, свободи, культури, які є такими властивими українцям. Можна вибрати: впасти у депресію і траур через війну чи, попри біль, всупереч ворогу та задля нашого, без сумніву, світлого майбутнього, організовувати такі культурні заходи, тим самим створюючи міцну основу, культурну базу для стійких стін нашої держави. Ми – за другий варіант.

Завершився інклюзивний вечір-згадка до дня народження Кобзаря. Філологиня для незрячих Любов Гриців ознайомила з цікавими фактами життя Шевченка, представила альбом з його картинами. Соліст капели бандуристів «Карпати» Тарас Дороцький виконав твори Кобзаря. Гітарист Юрій Сай з товариства незрячих заохотив гостей заходу до спільного співу. І це, мабуть, найщемливіші миті події, адже відомо, що спільний спів об’єднує, налаштовує на єдині вібрації, дозволяє розкритися, заприязнитися, висловити емоції, звільнити біль.

Співорганізатор вечора, членкиня ГО «Рівні можливості для всіх» Юлія Сухова, як завжди, влучними словами достукалася до сердець гостей, продекламувавши Шевченкову поезію. Інші учасники події також виявили бажання продекламувати вірші.

Затишок, камерність, тепло, слова вдячності, небажання розходитися – те, що понесли у свої домівки гості.