8 квітня у великій читальній залі відбулася розмова про гербові зображення у Львові. Вони прикрашають ратушу, церкви, костели, житлові будинки й розповідають цікаві деталі про політичні події, відомих і маловідомих львів’ян.

Класифікуючи герби (нім. die Erbe означає спадок), Іван Сварник наголосив, що здавна в місті побутувала різна державна символіка. Найдавнішими можна вважати герб Молдови (П’ятницька церква) Московії (Руська церква), Речі Посполитої з 2 гербів (Бернардинський монастир), Венеції (дім Массарі на Ринку). За останні 30 років з’явилося чимало зображень Тризуба – на пам’ятниках, установах, таблицях. Однак мало хто знає, що збереглися й зображення Тризуба з 30-х років ХХ ст. Вони прикрашають, як капітелі, внутрішній коридор кол. Духовної семінарії по вул. Коперника. Нині це географічний ф-т університету. На сучасних пам’ятниках і таблицях є герби ЗУНР. Герби СРСР і УРСР, яких свого часу було досить багато, старанно усунули протягом років незалежності. Пильні громадяни вишукували навіть 5-кутні зірки, як декоративний елемент будівель. Польські орли фрагментарно збереглися на кам’яницях, монументах, надгробках на Личакові і Янові. Австрійський орел на численних установах не зберігся, так само, як і свастика 1941-1944 рр. Річ Посполита представленна гербами на Аристократичному касині (вул. Листопадового чину, 6), на пам’ятнику Міцкевича.

Якщо говорити про територіальну символіку, то можна назвати герб Королівства Галичина й Володимирія на щиті лицаря на фасаді будинку на Валовій, 11 («Київстар»). Герби Русі й Наддніпрянщини прикрашають фасад т-ва «Дністер» на Руській. Вони датовані 1905 р. і є промовистим свідченням прагнення наших земляків до соборності. Ці символи повторені й на будинку «Просвіти» (Ринок, 10) в таблиці 1991 р. Герби Белзького, Руського, Волинського й Подільського в-в вміщені під склепінням лоджії Аристократичного касина.

Зрозуміло, що найбільше в нашому місті саме гербів Львова. Вони присутні в різних версіях – руській (лев крокує), польській після 1586 р. (над входом до ратуші, на багатьох будівлях), комбінованій (знак емфітевзис на Сербській). Зображення лева спробував зібрати В. Гайда у книзі «Леви Львова».

В монументальній архітектурі – палаци Потоцьких, Більських, Бернардинський, Єзуїтський монастирі, Катедра – багато аристократичних символів - гербів Потоцьких, Мнішеків, Радзивілів, Сапіг, Жолкевських та ін. Вони прикрашають надгробки знаті або епітафійні плити. Чимало будівель у середмісті мають міщанські герби – т. зв. ґмерки. Два з них - Шольц-Вольфовичів і Кампіанів (на щитах, які тримають леви ), які прикрашали колись вежу старої ратуші, стоять на вул. Коперника. Ще два – обабіч грота під Високим замком.

Сакральні об’єкти й цвинтарі багаті на символіку ієрархів різних конфесій – православної (греко-католицької), католицької, вірменської. Вочевидь, колись було багато юдейської символіки, знищеної під час ІІ Світової війни.

Геральдика дозволяє деталізувати розповідь не лише про історію нашого міста, його націй, а й розповідати про відомих діячів, пов’язаних зі Львовом різноманітими стосунками.