20 грудня у відділі мистецької літератури відбувся музичний вечір «Співак, патріот, воїн: історія життя» до 50-річчя від дня народження Василя Сліпака, оперного співака (1974-2016). Розпочала зустріч завідувачка відділу Надія Письменна, яка представила книжково-ілюстративну виставку та ознайомила користувачів з творчістю відомого митця.

Василь Сліпак – всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції гідності та бойових дій на Сході України, став першим бійцем-добровольцем, який отримав зірку Героя України (2017), не будучи в лавах Збройних Сил України. Загинув у бою від кулі снайпера. Нагороджений посмертно орденом «За мужність» І ст. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Життя та творчість співака пов’язані зі Львовом, адже тут він народився і виріс. У його родині ніхто не займався музикою професійною, але Василь з дитинства завжди співав, а в інтерв’ю розповідав, що особливо його підтримував старший брат Орест, який 1983 року, коли Василю було лише дев’ять років, відвів його до легендарної львівської хорової капели «Дударик». Саме завдяки капелі та її керівникові Миколі Кацалу сформувався музичний смак і світогляд Василя Сліпака: він виріс на творах українських композиторів Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Миколи Леонтовича, Олександра Кощиця і проніс шану до української музики через усе життя. У складі «Дударика», де він співав понад десять років, Василь Сліпак об’їздив пів світу, виступав на найпрестижніших сценах – у Карнегі-голі, Соборі Паризької Богоматері, Варшавській філармонії та ін.

«Він дарує винятковий, рідкісний, нечуваний спів... Надзвичайно обдарований сопраніст, має тонкий, вміло безмежний, що просто зводить з розуму, – вібрато – сповнений могутньої сили, що невідомо як вміщується у такому молодому співакові. Ніхто, здається, так не зумів би …», – продовжила розповідь музикознавиця, культуролог, доцентка Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Ірина Чернова, цитуючи газету «LaMontagne». А у своїй статті у «Пост-Поступі» «Василь Сліпак зачаровує французьких слухачів» пані Ірина написала: «Співак полонив глядачів своєрідним голосом та вокальною культурою. Йому зазвичай легко вдавалось заволодіти увагою аудиторії, вразити її, викликати у неї найширшу гаму емоцій – здивування, зітхання, радість, захоплення. Він був природний, артистичний на сцені…».

У розмові про творчість талановитого співака взяла участь Роксоляна Мисько-Пасічник, музикознавиця, музеолог, лектор. Унікальний голос Сліпака надзвичайно гармонійно поєднувався з його статурою. Він – високий на зріст, привабливої зовнішності, по-французьки галантний – все це викликало адекватну реакцію слухачів…

Наприкінці музичного вечора відбувся перегляд документального фільму «Міф» (2018, режисери Леонід Кантер та Іван Ясній). Вийшла стрічка за підтримки міжнародної благодійної організації «Фонд Василя Сліпака», Держкіно, а також на пожертви доброчинців. Для створення фільму режисери використали архівні відео, які їм присилали з усього світу, власний матеріал та анімації, намальовані вокалістом гурту «От Вінта!», художником Юрієм Журавлем. Загалом над фільмом працювало 20 осіб. Леонід Кантер розповів, що до зйомок фільму особисто не був знайомий із Василем Сліпаком, але після смерті познайомився з ним так близько, що тепер здається, що знав його все життя.

Друзі та колеги згадують про Василя Сліпака як про надзвичайно освічену, добру, харизматичну, веселу людину з неймовірним почуттям гумору. Співак володів сімома мовами, товаришував з голлівудськими зірками та режисерами. Колеги з Паризького театру в інтерв’ю «Радіо Свобода» зізнавалися, що «Сліпак хотів бути потрібним та не любив пусті слова», саме тому пішов захищати Україну на фронті.

Пам’ять про Василя Сліпака шанують. Незабаром після загибелі героя Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету «Василь Сліпак» номіналом дві гривні. Ця монета входить у серію «Видатні особистості України». На ній розміщений малий державний Герб України, портрет Василя Сліпака, нотний рядок і напис: «Василь Сліпак „Міф”». Українські театри щорічно проводять концерти пам’яті співака.

Завершився музичний вечір під арію «Мефістофеля» з опери «Фауст», яку виконував Василь Сліпак.

«Україна є сильною завдяки своєму народу. Маємо базуватися в майбутньому саме на людях. «Почути свій народ» – насправді це і є суть. Наш народ дуже мудрий. Я бачу Україну успішною державою, в тому числі й на європейській арені. Якщо ми послухаємо самих себе. Тобто український народ».

Василь СЛІПАК (червень, 2015)