Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

УРОК НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В БІБЛІОТЕЦІ
П'ятниця, 21 березня 2025, 11:08

На пропозицію учителів початкової школи львівських шкіл відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка провів для учнів 6-го класу СЗШ N 62 урок німецької літератури на тему «Знайомство з традиціями карнавалів різних країнах світу». Урок проводила бібліотекарка відділу, маґістер класичної філології Людмила Федишин. Учні ознайомились із традиціями карнавалів, які проходять перед початком Великого посту, перед Великоднем, зокрема дізналися цікаві особливості карнавалів Німеччини, адже фактично слово «карнавал» походить від латинського «carne vale», тобто «прощання із м'ясом».

Присутні дізналися, що перша згадка про Венеціанський карнавал датується 1094 роком. Традиція венеціанців одягати в цей час маски бере початок у давніх римських Сатурналіїв, коли рабам на святі врожаю дозволяли сидіти поряд із патриціями, а тому всі ховали обличчя під масками, щоб не зважати на соціальну нерівність у такі дні.

На популярність карнавалів вплинуло декілька факторів. Вони давали можливість людям відпочити, забувши про повсякденні трудові будні. У ранній період вони були своєрідним протестом проти церковно-королівської влади та її офіційної культури. На карнавалах люди могли забути про обмеження і заборони, що були у повсякденному житті. Тож в багатьох країнах світу до наших часів збереглися карнавальні традиції, які збирають мільйони туристів як глядачів так і активних учасників карнавальної ходи.

Fasching, Karneval, Fastnacht або просто карнавал — одна з найграндіозніших подій у Німеччині, в якій бере участь вся країна. Це передвеликодні гуляння перед суворим постом, що тривають близько тижня. Головною особливістю карнавалу є цікаві традиції святкування та особливості назви цієї події у різних регіонах Німеччини. У цей час у всіх містах країни проводять маскарадні ходи, танці, бали, пісенні заходи. Задіяні абсолютно всі!

У німецькому карнавалі кожен день має особливе значення: Weiberfastnacht або Schmotziger Donnerstag. У деяких регіонах цей день має назву — «Жіночий четвер» або «Жирний четвер». Проте скрізь він присвячений жінкам. Головною традицією є штурм мерії жінками, переодягненими у чорне. Це символічна хода для отримання ключів від будівлі. Цікаво, що у цей жіночий день чоловіки не носять краватки або носять паперові, адже їх має право зрізати будь-яка жінка. Ще одна мила традиція четверга — жінка може підійти та поцілувати будь-якого чоловіка, що проходить повз неї. Наступні дні мають теж власне призначення:

  • Rußiger Freitag. П’ятниця у цей тиждень карнавалу називається «сажею». У минулі часи у п’ятницю саме таким чином розважалися блазні. Сьогодні ця традиція залишилася лише серед дітей.

  • Nelkensamstag. Ще один «жирний» день перед постом. У ці дні німці дуже багато їдять, більшість страв приготовані на смальці (витопленому з сала жирі). Така традиція пов’язана зі швидким настанням суворого посту. У давнину в цей час переходу між зимою та весною продуктів залишалося небагато. Найчастіше був саме жир.

  • Tulpensonntag Неділя — це день тюльпанів. Цього дня у великих містах розпочинаються карнавальні ходи.

  • Rosenmontag. У так званий «Рожевий понеділок» веселощі продовжуються. Основна маса карнавалів відбувається саме у понеділок. Багато працівників беруть відгули та роботодавці на це дивляться лояльно.

  • Faschingsdienstag. У масляний вівторок закінчуються карнавали й доїдається жирна їжа. Зі всіх популярних страв залишається риба, млинці та випічка «хмиз».

  • Aschermittwoch — «Попільна середа». Саме у середу починається суворий піст. За старих часів віряни посипали голову попелом на знак смирення та покаяння.

    Витоки німецьких карнавалів сягають середньовіччя, коли в моді були лицарські турніри, які зазвичай закінчувалися вуличними ходами.

    Карнавал у Дюссельдорфі вважається «п’ятою порою року» і починається задовго до Різдва — у момент пробудження ключової фігури свята блазня Хоппедиць, яке є символом карнавального бешкетування. Блазень прокидається на Ринковій площі – в «магічний» момент об 11 годині 11 числа 11 місяця – саме в цей момент починаються урочистості. І закінчуються вони перед великим пасхальним постом у Попелясту середу, коли проходять символічні похорони блазня. На площі біля міського музею збираються сотні «скорботних», литимуть крокодилові сльози та вигукуватимуть голосіння — загалом традиційний прощальний розгул.

    У центрі міста проходить грандіозна процесія із прикрашеними кораблями та незліченною кількістю піших гуляк, що приймають участь у ході. Це так званий Трояндовий понеділок — кульмінація Дюссельдорфського карнавалу — парад у Розенмонтаг. Через весь центр міста проходить гігантська хода з декораціями та організованими гуртами, оркестрами та музикою, піснями та танцями. Головні учасники ходи — платформи з установленими на них гігантськими ляльками, що висміюють німецьких та світових політиків.

    Південно-західна Німеччина та північна Баварія святкує Fastnacht. У традиціях цього регіону збережені дохристиянські звичаї. Вони проявляються у використанні вирізаних дерев’яних масок, фігурок нечистої сили та тварин. У давнину така атрибутика була доречною, щоб відганяти злих духів. А ще цікаво, що серед традицій регіону відзначають збереження стародавніх костюмів і масок, передаючи їх із покоління до покоління. Є сім’ї, де носять костюми для карнавалу впродовж десятиліть.

    На завершення уроку німецької літератури в нашій книгозбірні учні вдягнули маски та почастувалися солодощами, уявивши себе також учасниками цих цікавих карнавалів.