28 березня у відділі мистецької літератури відбулась музична феєрія «Мистецькі тріумфи й тернистий шлях» до 70-річчя від дня народження Ігоря Білозіра (1955-2000). Розпочала захід завідувачка відділу Надія Письменна, яка розповіла про його життєвий та творчий шлях композитора і представила книжково-ілюстративну виставку «Пісенна скарбниця Ігоря Білозіра».

24 березня 2025 року Ігореві Білозіру, композитору, естрадному співаку, диригенту виповнилося б 70 років. А 28 травня 2025 року минає 25 років, як його не стало… На піснях Ігоря Білозіра, на музиці «Ватри» виховалось не одне покоління українців. Сама «Ватра» стала цілою епохою в житті української естрадної пісні. За написані музичні твори та популяризацію української пісні, активну участь у культурно-мистецькому житті Львова та України, плідну допомогу молодим виконавцям й талановитим дітям Ігореві Білозіру 22 серпня 1996 року було присвоєно високе звання народного артиста України.

Музикант народився у містечку Радехів на Львівщині. Зі шкільних років, навіть без знання нотної грамоти, намагався писати пісні, мав музичний колектив. У 1974 році закінчив хормейстерське відділення Львівського музично-педагогічного училища, у 1980-му – диригентсько-хоровий, чотирма роками пізніше – композиторський факультети Львівської консерваторії. Перший професійний запис був у 1969 році на обласному радіо у передачі «Мандрівний меридіан». Від 1977 року очолював ансамбль «Ритми Карпат», був художнім керівником вокально-інструментального ансамблю «Ватра», з яким гастролював у США, Канаді, Польщі, Афганістані, Угорщині, Німеччині. Стажувався в Канаді та США, організував музично-мистецький центр «Ватра» у Львові. Написав багато пісень, зробив обробки українських народних мелодій, співпрацював із поетами Б. Стельмахом («Рушимо, рушимо», «Весільний марш», «Пшеничне перевесло», «Мамина світлиця», «Калино-малино»), П. Запотічним («Ніби вчора, моя мамо», «Коханий»), Р. Кудликом («Спогади літньої ночі», «Лебеді весни»), Г. Копич («Голубий сніг», «Раби», «Лицарі»). Пісні Ігоря Білозіра виконували Квітка Цісик, Василь Зінкевича, Ніна Матвієнко та ін. Талант композитора та аранжувальника позначений оригінальним відчуттям національного колориту й мелосу. Його творчість була різноманітною: він робив обробки народних пісень; писав музику на вірші українських поетів, на власні слова, фортепіанні твори, музику до вистав, телефільмів, вокально-інструментальну. Пісні Ігоря Білозіра – це звернення до найпотаємніших закутків людської душі. Вони звучать як молитви, вони живуть, як живе пам’ять про композитора.

Доповненням до музичної феєрії став перегляд документального фільму «Під крилом ангела» (автори та режисери Л. Рибінська, М. Мединський). Наприкінці провідна бібліотекарка Мар’яна Особа провела музичну вікторину. Користувачі мали можливість перевірити свої знання та зафіксувати в пам’яті важливі моменти творчості українського співака.

Композитора немає з нами, проте збулися сказані колись ним слова: «А в пісні я живий… Кожна творча людина, якщо вона на своєму місці, повинна робити добро, а час і люди дадуть йому гідну оцінку. Життя не можна зупинити на сумній ноті…».