Сьогодні, 17 квітня, завершився земний шлях славного українця Валентина Мороза (1936-2019), відомого шістдесятника, дисидента, історика, публіциста.

Співробітники й читачі нашої бібліотеки мали змогу спілкуватися з паном Валентином кілька місяців тому, наприкінці жовтня 2018 р. Тоді у великій залі відбувалася презентація монографічного дослідження Олега Полянського «Валентин Мороз». Саме на цій зустрічі ми могли почути цікаві спогади історика про його дитинство і юність, життя у таборах і на еміґрації, міркування про тодішню складну політичну ситуацію в Україні й навколо України. Для бібліотекарів особливу вагу мали думки пана Мороза про читання книг і роль читання в житті сучасної людини. Як згадував пан Валентин, першою життєвою катастрофою для нього був момент, коли він зрозумів, що прочитав уже всі книги в бібліотеці рідного села Холонева на Волині. Однак розпач школяра тривав недовго: в містечку Горохові , в районній бібліотеці він виявив тисячі непрочитаних книжок, і життя знову набуло змісту. Від раннього дитинства читання було улюбленим заняттям майбутнього історика, і досі приносить, як він сказав, неабияке задоволення.

У моєму житті дисидент Валентин Мороз, як автор самвидавного твору «Серед снігів», з’явився 1972 р., коли на історичному факультеті Львівського університету виник нелегальний студентський гурток. Початково нашою метою було поглиблене вивчення спадщини заборонених істориків чи заборонених творів Грушевського, Антоновича, Костомарова та ін. Досить швидко до сфери наших зацікавлень потрапив і самвидав – «Інтернаціоналізм чи русифікація» Дзюби, «Возз’єднання чи приєднання» Брайчевського, «Серед снігів» Мороза. Ці праці слугували нам чудовим матеріалом для самоосвіти й формування нового, некомуністичного світогляду. На мою думку, публіцистичні твори історика, його чітка громадянська позиція і непохитна поведінка в радянських таборах справили великий вплив на не одне покоління борців за незалежну Україну.

Нині у фондах бібліотеки читач може ознайомитися як із зарубіжними (Бумеранг. – Париж-Балтимор-Торонто, 1974; Есеї, листи, документи. – Сучасність, 1975; Лекції з історії України. – Торонто, 1982; Мойсей і Датан. –Торонто-Балтимор, 1978; Серед снігів. – Торонто, 1972; Тверді мелодії. – Клівленд, 1980), так і з українськими (Україна у двадцятому столітті, т. 1-2. – Львів, 2005, 2010, 2012; Націоналізм ХХІ століття. – Львів, 1997) виданнями творів Валентина Мороза. Їх актуальність не зменшиться з часом. Як на мене, твори Мороза, як і спадщину Донцова, повинен знати кожен український патріот.

Хай буде йому пухом галицька земля!

Іван СВАРНИК, директор ЛОУНБ