15 вересня 2022 року, в 250-ту річницю включення наших теренів до складу Австрійської монархії, в ЛОУНБ відбулася наукова конференція, присвячена цій події.

Відкриваючи цей науковий захід, директор бібліотеки Іван Сварник привітав учених, котрі відгукнулися на запрошення й наголосив, що австрійський період залишив помітний слід не лише у Львові, де в цей період була забудована значна частина міста, постали численні навчальні заклади, театри, лікарні, залізниця, телеграф, телефон, автомобільний і авіаційний транспорт. Вже у ХVIII ст. відбулися важливі соціально-політичні реформи, 1848 р. селяни були звільнені від панщини, українці стали активними учасниками політичного життя.

Ігор Чорновол, базуючись на останніх дослідженнях зарубіжних істориків, зокрема Вольфа, розглянув початковий етап входження західноукраїнських і частково польських земель до Австрійської імперії, зокрема ставлення Марії-Терезії до поділу Польщі й роль у останньому Каунітца. Проаналізував зміну ставлення польських політиків до нового ладу – від змов і повстань ХІХ ст. до співпраці з урядом. Особливу увагу доповідач присвятив самому поняттю Галичина – Galizien – Galicja.

9 вересня у відділі мистецької літератури відбувся вечір до Міжнародного дня краси «Краса – це кульмінація культури».

Розпочала захід Клим Юлія, організатор культурного дозвілля.

Людину та її красу породжує культура. Без культури людина не може набути свою сутнісну характеристику, яка робить її розумною істотою, надаючи здатність бути красивою як людина.

Людина – жива істота, і тому творення нею культури відбувається в життєвих практиках. Культура є процес і результат діяльності особистостей-творців та суспільства, яке приймає їх творчість й включає в контекст життя.

8 вересня ц. р. Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Битва під Оршею в мілітарній історії українців і білорусів»

Вступне слово про славну битву українців, білорусів, литовців і поляків проти відвічного ворога Москви виголосив завідувач відділу україніки ЛОУНБ Євген Салевич. Він подав короткий огляд наукових енциклопедичних статей з історії битви під Оршею і висловив думку про союз братніх народів як основу цивілізаційної сили і перемог.

Історик Іван Сварник ствердив, що важливість події 1514 р. визначається кількома моментами: по-перше, союзом українців, білорусів, литвинів і поляків у протистоянні з історичним ворогом. По-друге, керівництвом українського князя Острозького. По-третє, використанням нашим військом передової військової техніки (гармати) й умілої стратегії і тактики. Минулий круглий ювілей (500-ліття) не вдалося відсвяткувати 2014 р. через війну. Однак останні події надихають оптимізмом і вірою у нашу близьку перемогу.

2 вересня у відділі мистецької літератури відбувся мистецький вечір «Вслухайтесь у ці мелодії…». За цією самою назвою була підготовлена книжково-ілюстративна виставка.

Усюди в нашому повсякденному житті нас оточують різноманітні звуки. В місті – це гамір вулиці: шум машин, дзижчання гальм, пронизливе виття клаксонів, розмірений шумовий фон виробництва чи будівництва. У полі, лісі, горах або на річці – цілковито інші звуки: шум вітру в листі дерев чи у траві, дзюрчання струмка, спів пташок, тріскотіння коників, гудіння хрущів і бджіл, крики звірів. Звуки збагачують наші зорові відчуття, дають нам гармонійну і цілісну картину світу.