1356 року Львів отримав королівський привілей на маґдебурзьке право. Однак це право побутувало в місті й раніше. Адже війт Львова Бертольд Штехер мав привілей князя Лева на млин Сільський Кут, фільварок у Малих Винниках та ін. Онуки Бертольда підтвердили це в 1352 році. А ще за 50 років бурмистром Львова був Петро Штехер.

Невідомо, якими привілеями наділили місто руські князі – давні документи згоріли 1340, 1349 і 1371 рр. Руським правом, натомість, тривалий час продовжувало послуговуватись сільське населення нашого краю. Цікавим свідченням цього є архівний фонд сільського уряду села Одрехової.

Маґдебургія визначала спосіб управління містом – ним керував війт. Судочинством займалася лава з 6 осіб, членів міського патриціату – купців і цехмістрів. Згодом, за 100 років, виник іще один орган самоврядування – рада (також 6 осіб) на чолі з бурмистром. А війт надалі очолював судочинство.

Всеукраїнський день бібліотек у відділі літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пройшов під гаслом "Книжкові шаленства", яке стало темою засідання польського розмовного клубу. Книжка з такою накою назвою вийшла в Польщі ще у 2020 році, проте ми з нею познайомилися тільки тепер. Бібліотечна тематика на зустрічі клубу була в центрі уваги учасників засідання. Говорили про найкурйозніші видання: книжки незвичних розмірів; створені з дивних матеріалів; зашифровані; літературні містифікації; книжки, які, якщо уважніше приглянутися, виявляються чимось зовсім несподіваним. Згадали найтаємничішу бібліотеку світу – Ватиканську, а також прочитали підбірку дивацьких назв книжок різних часів. З фондів Іноземної книгозбірні можна було роздивитися рідкісну книгу (наприклад, "Комічну енциклопедію" 1808 року – "Encyklopedya komiczna"), мініатюрні видання (і прочитати в одному з них свій поетичний гороскоп), книжку, яка розкладаються на кілька метрів, чи альбом, за яким легко може сховатися людина. Поговорили і про власні книжкові дивацтва, ексцентричні місця для читання, цікаві знахідки у книжках.

З нагоди свята Дня бібліотек відділ україніки провів творчу зустріч з науковцями на тему: «Вчене коло україніки».

Наукові проекти відділу україніки представив завідувач відділу Євген Салевич, наголосивши на визначальній ролі кола науковців міста у їх здійсненні.

Слово про свій шлях в науці, власні наукові праці і видання мали доктори економічних наук Лідія Гринів, Борис Карпінський, доктор технічних наук Роман Базилевич, доктор мистецтвознавства Ростислав Шмагало, кандидат філологічних наук Ольга Антоник, відомий дослідник давньої української літератури Павло Салевич, видавець і редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик.

Світоглядні думки про творчий шлях у мистецтві в контексті власних мистецьких проектів висловила художник-монументаліст, іконописець Наталя Білоус.