7 червня виповнюється 100 років від дня народження відомої української вченої – лексикографа, палеографа й публікаторки джерел Уляни Єдлінської.

Уляна народилася 1924 р. в Хирові в родині робітника-залізничника. Навчалася в Дівочому інституті в Перемишлі, середню освіту продовжила в середній школі за «перших совітів», а завершила вже за німців у Львівській гімназії. Під час німецької окупації працювала в аптеці в Перемишлі. А 1944 приїхала до Львова, аби навчатися в університеті. Слухала лекції І. Свєнціцького, М. Рудницького, М. Возняка, здобула фах українського філолога. 1949 р. почала працю в Львівському відділенні Інституту мовознавства ім. А. Потебні АН УРСР. Зацікавлення історією мови вилилися в кандидатську про мову листів Б. Хмельницького. З 1959 працювала в Інституті суспільних наук, яким керував І. Крип’якевич. Була співтворцем 3-томного польсько-українського словника, короткого тлумачного словника української мови, працювала над «Словником староукраїнської мови ХІV-XV ст.». 1972, коли почалися репресії проти української інтелігенції, була звільнена з інституту. 1974 разом з іншими репресованими науковцями – Я. Дашкевичем і Л. Коць-Григорчук почала працювати в Історичному архіві, у відділі публікацій. Зокрема, багато зробила для виходу «ІІсторії Львова в документах і матеріалах» (1986), цікавого збірника листів до К. Студинського (1993). Спільно з О. Мацюком підготувала фундаментальний довідник «Галицьке намісництво» (вийшов 1990), координувала створення путівника по фондах ЦДІА України у Львові.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Кирило Трильовський – організатор українських парамілітарних сил у Галичині».

Вступне слово на круглому столі пошанування видатного українського громадського і політичного діяча, адвоката, журналіста та видавця, провідного члена Русько-української радикальної партії, організатора і творця товариств «Січ» і товариства «Січові стрільці», генерального отамана Українського січового союзу у Львові подав завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич, висловивши такі світоглядні думки.

Аби побачити велич постаті Кирила Трильовського потрібно осягнути його проект організації української нації – проект організації парамілітарних спортивних товариств «Січ», які виросли до Українського січового союзу, напіввійськової організації Українські січові стрільці і перетворилися в мілітарну силу нації – у Легіон українських січових стрільців – українське добровольче військове формування у складі австро-угорської армії в роки Першої світової війни і продовжилися в подальшій історії українських національно-визвольних змагань ХХ століття.

У вівторок, 28 травня,до бібліотеки завітав наш приятель з Польщі пан Адам Касперкевич. Свого часу він презентував у бібліотеці свою вражаючу фотовиставку LIBRICIDЕ про знищення московитами українських бібліотек. Цього разу пан Адам подарував нашим читачам нове ілюстроване видання BEZKONIEC – UNENDING - БЕЗ КІНЦЯ. Книжку створили три автори – Малґожата Смєшек, Адам Касперкевич і Ярослав Ян Геммерлінґ. Кожен мовою світлини розповідає про різні аспекти нинішньої війни: перша – про карпатське село, життя якого змінилося 24 лютого 2022 р., другий – про загрози для культури й нищення книг, третій про долю українських біженців у Польщі. В передмові Адріан Викрота зазначає, що «три різні погляди на війну, яка точиться відразу за рогом, видаються безцінними. Не тому, що вони є найактуальнішими, сучасними (модними), відкриттєвими, гарно описаними й презентабельними. Вони безцінні тому, що є звичайними. З біса звичайними, щоденними й щирими. Щирими до болю».