14 жовтня у великій читальній залі лунала розповідь Івана Сварника про цікавий музей, що існував у Львові до 1939 р. Це Воєнно-історичний музей НТШ. Він виник на базі історико-культурного музею Товариства, заснованого 1893 р. з ініціативи М. Грушевського, О. Барвінського й І. Франка і мав різноманітні відділи, зокрема археологічний, етнографічний, природничий. Звісно, до музею потрапляли й різні мілітарні експонати: галичани воювали за «тата-цісаря» на різних фронтах, отож і пам’яток про це було достатньо. Однак справжній вибух у цій сфері стався 1914 р., коли почалася І. Світова війна й виник Легіон УСС. Вже восени 1914 р кілька старшин Легіону висловили думку про створення Пресової Кватири – органу, що займеться документуванням бойового шляху УСС і збором матеріалів до історії стрілецтва. До Пресової Кватири увійшли А. Баландюк, М. Голубець, П. Дідушок, І. Іванець, О. Назарук, Л. Ґец, М. Гайворонський та ін. Вони писали нариси, видавали стрілецькі журнали, робили фото, малювали шкіци, шаржі й портрети. Також збирали матеріальні пам’ятки – зброю, відзнаки, печатки та ін. 1921 р., колишні вояки створили у Львові кооператив «Червона Калина», який займався увічненням історії визвольної боротьби.

До Всесвітнього дня архітектури відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві книжково-альбомну експозицію мовами світу «Архітектура — теж літопис часу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і літописи». Експозиція містить видання із історії урбаністичної архітектури різних країн світу, довідкові видання (словники, лексикони) з архітектури, стилі європейської архітектури від античності до сучасності, ренесанс в архітектурі, особливості архітектури окремих країн, зокрема замки і сучасна архітектура Чехії, Франції, Японії, історія і теорія архітектури урбанізму. Запрошуємо до перегляду експозиції на вул. Мулярську, 2а (Тел. для довідок: 255-36-27).

11 жовтня у відділі мистецької літератури відбулась подорож книжково-ілюстративною виставкою «Світ образів земних і глибоких» до Дня художника. Завідувач відділу Надія Письменна розповіла про історію виникнення свята та ознайомила користувачів з цікавими виданнями. День художника в Україні – щорічне свято, яке відзначають у другу неділю жовтня. Сьогоднішні події в Україні, війна з росією, вплинули на творчість багатьох митців. Українські художники почали створювати ілюстрації та картини, щоб привернути увагу світу до війни в країні. Саме мистецтво стало способом показати війну людям світу, пояснити, чому Україні так необхідна підтримка західних партнерів, а також продемонструвати роботи талановитих митців. Варто згадати таких художників з Півдня та Сходу як Сергій Захаров (намалював графічний роман «Діра», який описує все, що відбувалося з людьми в полоні, автор серії полотен виставки «Зліпок часу»), Тамара Качаленко (у стилі гіперреалізму малює обличчя дітей, жінок та літніх, які побачили війну), Сергій Ткаченко (створює полотна, де зображує людей, які втратили свої домівки та минуле життя, відома картина «Переселенець»), Сергій Майдуков (роботи про війну були на обкладинці The Guardian, відома ілюстрація «Марсове поле, Львів, полеглі військові»), Оксана Оснач (створила 10 полотен, які вона назвала «окупаційними»), Олена Клочко (фіксує війну на своїх полотнах у жіночих та чоловічих обличчях у стилі неоекспресіонізму) та інші.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Поетична інтерпретація української історії: Юліан Опільський» з нагоди 140-ї річниці від дня народження видатного українського письменника.

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив прагнення українців бачити гідне національне прийдешнє, бачити піднесення молодої численної нації у національному вихованні в українських родинах, у національній освіті (в українській школі та українському університеті), у національному просвітництві і пропаганді в нашій державі.

Наші освітні програми повинні бути наповнені історичними творами українських письменників, зокрема, історичними повістями з давньої історії України Юліана Опільського «Іду на вас», «Ідоли падуть», «Золотий Лев», у яких зображено розквіт української держави Руси за часів великих наших князів Святослава Ігоревича, Володимира Святославовича та Данила Романовича.

Питання вивчення української історичної прози ХХ століття – це питання збереження української ідентичності, національної пам’яті та культури.

Пошановуючи славне минуле, можемо вірити в гідне прийдешнє української нації.