28 лютого у відділі мистецької літератури відбулась мандрівна подорож «Феномен Казимира Малевича» до 145-річчя від дня народження українського художника польського походження (1879-1935). Завідувач відділу Надія Письменна ознайомила користувачів з творчістю видатного митця та представила книжково-ілюстративну виставку.

Визначний внесок у розвиток культури світової цивілізації, а саме у сегменті образотворчого мистецтва, зроблено майстром пластичного мистецтва Казимиром Малевичем, з яким пов’язані карколомні зміни у світовідображенні. Саме він зумів вперше розділити оточуючий світ засобами стереометричних зображень і цим відкрити можливість нового світосприйняття – перспективу відійти від площинного, зафіксованого часом нерухомого. Казимир Малевич – відомий художник і теоретик живопису, по праву і за походженням – художник української землі, приналежністю до якої він пишався, і саме від неї взяв увесь свій талант і самобутність. Один із лідерів авангардистської течії початку XX століття, засновник і гуру супрематизму, він був співзвучний часу, своїми роботами кидаючи виклик старому, пропонуючи нове, комбінуючи сміливу яскравість контрастних фарб і просту геометрію форм свого «абстрактного» бачення навколишнього світу. Феномен Казимира Малевича у тому, що його інтуїтивні мистецькі пошуки та теоретичні узагальнення стали тим всепланетарним пророцтвом, яке визначає інтелектуальні творчі здобутки й наукові відкриття XXI століття.

25 лютого 2024 року коло українських організацій – Організація української нації «Держава», Українське національне середовище, Союз українок України, Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги, Українське лікарське товариство у Львові, Громадська рада «Святий Юр», Наукове товариство імені Шевченка, громадська організація «Міждисциплінарні філософські студії «Ентазис», Клуб успішних жінок «Жінки України» та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українка в історії нації», присвячений третій річниці від дня заснування свята української жінки – Дня українки.

З нагоди 265-річчя від дня народження шотландського фольклориста, поета напрямку романтизму Роберта Бернса (1759-1796) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує до огляду зацікавленому користувачеві книжкову виставку фондових видань його писемної спадщини: поем, есе, поезій, серед яких вірш «Чесна бідність» займає особливе місце.

Ще на початку свого творчого шляху, у 1788 році Роберт Бернс відкрив для себе поезію Роберта Ферґюсона і зрозумів, що шотландська мова зовсім не варварський і відмираючий діалект, що вона може передати будь-який поетичний відтінок — від солоної сатири до ліричних захоплень. Він розвинув традиції Роберта Ферґюсона, особливо у жанрі афористичної епіграми. До 1785 року Роберт Бернс уже надбав популярність як автор яскравих дружніх послань, драматичних монологів і сатир. Перед цим у 1785 році Роберт Бернс закохався у Джин Армор (1765-1834), доньку мохлінського підрядника Дж. Армора, якій власноруч видав письмове «зобов'язання» — документ, який засвідчував по шотландському праву фактичний, хоча й незаконний шлюб. Проте репутація у Бернса була такою поганою, що Армор порвав «зобов'язання» у квітні 1786 року і відмовився прийняти поета в зяті.