Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Ідеї народництва Михайла Павлика».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив світоглядні думки про ідею народництва в українській національної історії; про подвижництво народників і подвижника Михайла Павлика – громадського та культурно-освітнього діяча, письменника, публіциста, видавця, бібліографа, перекладача, історика, філософа, фольклориста, етнографа; про потребу етнокультурного закорінення українців в духовні спільноти такі, як батьківщина, родина, держава, нація; про потребу жертовної праці на ниві рідної культури; про потребу новітнього просвітництва для народу й для провідної верстви, яке актуальне й сьогодні в контексті піднесення нації, збереження традиції, тривання ідентичності, наповнення народною потугою держави та сповнення місії світового українства.

11 жовтня у великій читальній залі докторка юридичних наук Інституту права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка», професорка Лілія Ярмол провела лекцію «Поняття, походження та сутність держави» для студентів юридичного факультету (спеціальності «Право») з нагоди святкування професійного свята – Дня юриста, який в Україні відзначають 8 жовтня.

Лектор ознайомила студентів з основними теоріями походження держави, розкрила поняття та ознаки держави. Цікаво було спостерігати, як студенти намагались відповідати на ті чи інші запитання. Лекція сприяла поглибленню знань студентів з дисципліни права. Щиро дякуємо Лілії Ярмол, яка надихає та мотивує наших майбутніх юристів до жвавої дискусії у форматі «запитання-відповідь».

До дня вчителя абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка рекомендує користувачам книгозбірні книжкову експозицію мовами світу методичних матеріалів для учителів і видань про сучасні методи навчання іноземним мовам «На допомогу вчителям іноземних мов». Ці видання про методику розвитку потенціального словника учнів у вивченні іноземних мов, розмовний етикет, методичні та філологічні обробки текстів, комплекси вправ, тестів і завдань, довідкові матеріали та коментарі.

Самих методів є декілька. Лексичний метод (Lexical Approach) акцентує увагу саме на лексиці, дещо чи зовсім випускаючи граматику з навчання. Увага учнівства концентрується на вивченні різних видів лексики загалом чи окремих усталених мовних зворотів. Під час використання такого методу вчитель/-ка часто застосовує автентичні ресурси, а учні/-иці працюють із текстами, виокремлюючи (виписуючи, підкреслюючи) окремі лексеми. Також наявна практика вивчених лексем у різних умовах: метод функцій (Functional Approach) виокремлює саме функції – вони є головною складовою мови. Проте, важливими є як лексичні, так і граматичні функції. Зазвичай вивчення відбувається від найбільш вживаних до найменш вживаних лексем – також із огляду на специфічні комунікативні потреби учня/-иці.