9 квітня у відділі літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел. для довідок: 255-36-27) відбувся урок англійської літератури для учнів 2-го класу львівської початкової школи № 53, присвячений Всесвітньому дню дитячої книги. Екскурсію та бібліографічний огляд виставкової літератури, а також видань довідкового, методичного, літературознавчого змісту провела маґістер класичної філології, бібліотекар відділу Людмила Федишин.

10 квітня для співробітників бібліотеки Ірина ІВАНОЧКО, директорка історико-культурного заповідника «Стільське городище», спільно з працівниками заповідника, представили презентацію своєї досить молодої (заповідник створено 2015 року) установи культури, розміщеної у Стрийському районі. Як розповіли й показали в презентації представники заповідника, їхня установа займає велику площу – 250 га. Це як саме городище – визначна пам’ятка нашої давньої археології, велике, а можливо, столичне місто білих хорватів, так і городище-святилище в Ілові, камінь «Диравець у с. Дуброва й печерний комплекс у м. Миколаєві. Саме городище має складну, тричленну систему фортифікацій. На території посаду археологи виявили залишки ремісничого виробництва залізних, гончарних виробів, прикраси та ін. Камінь «Диравець», якого ще звуть «Столовим» через його форму, очевидно, слугував нашим предкам культовим місцем у дохристиянську добу (VIII-X ст.).

8 квітня у великій читальній залі відбулася розмова про гербові зображення у Львові. Вони прикрашають ратушу, церкви, костели, житлові будинки й розповідають цікаві деталі про політичні події, відомих і маловідомих львів’ян.

Класифікуючи герби (нім. die Erbe означає спадок), Іван Сварник наголосив, що здавна в місті побутувала різна державна символіка. Найдавнішими можна вважати герб Молдови (П’ятницька церква) Московії (Руська церква), Речі Посполитої з 2 гербів (Бернардинський монастир), Венеції (дім Массарі на Ринку). За останні 30 років з’явилося чимало зображень Тризуба – на пам’ятниках, установах, таблицях. Однак мало хто знає, що збереглися й зображення Тризуба з 30-х років ХХ ст. Вони прикрашають, як капітелі, внутрішній коридор кол. Духовної семінарії по вул. Коперника. Нині це географічний ф-т університету. На сучасних пам’ятниках і таблицях є герби ЗУНР. Герби СРСР і УРСР, яких свого часу було досить багато, старанно усунули протягом років незалежності. Пильні громадяни вишукували навіть 5-кутні зірки, як декоративний елемент будівель. Польські орли фрагментарно збереглися на кам’яницях, монументах, надгробках на Личакові і Янові. Австрійський орел на численних установах не зберігся, так само, як і свастика 1941-1944 рр. Річ Посполита представленна гербами на Аристократичному касині (вул. Листопадового чину, 6), на пам’ятнику Міцкевича.