|
Понеділок, 21 серпня 2023, 16:10 |
|
 Напередодні Дня прапора львівські екскурсоводи вислухали розповідь Івана Сварника про облоги Львова Хмельницьким 1648 і 1655 років. Очевидці пишуть, що над Хмельницьким у першому разі несли хоругву з його гербом. Якими були інші козацькі стяги – джерела не пишуть. Натомість під 1655 р. зафіксовано, що козаки мали десятки різних прапорів, з гербами земель, воєводств та іншими зображеннями. Історик пояснив, якими були земельні герби Руського, Белзького, Волинського, Подільського, Київського воєводств та різних українських земель. В кількох із цих знаків (Руське, Подільське воєводства, Перемиська земля) поєднювалися синя і жовта барви. В інших були червоні й білі зображення – Київське, Волинське воєводства. Біло-червоними були й хоругви з теренів Великого Литовського князівства. Також історик розповів про використання козаками подарованих їм прапорів. Зокрема, 1594 р. запорожці отримали хоругву від германського імператора з чорним орлом. Дорошенко мав «санджаки» (прапори) від турецького султана. Отож протягом століть на наших землях побутували різні символи й різні кольорові поєднання. Синьо-жовті кольори відомі від Грюндвальдської битви 1410 р. Під ними воювали наші галичани в кількох полках Руського воєводства (землі). Саме з цього часу можна починати традиції синьо-жовтого прапора.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Вівторок, 15 серпня 2023, 11:37 |
|
 14 серпня, саме в день народження, у бібліотеці відзначили 150-ліття Івана БОБЕРСЬКОГО, видатного організатора спортивного життя в Галичині, педагога й політика.
Відкриваючи вечір, Іван Сварник процитував уривок з листа І. Боберського до В. Дорошенка про потребу збирати й зберігати для нащадків особисті архіви відомих діячів, адже кожен такий документ – «кусень історії цілого громадянства». Особистий архів Боберського зберігається в Історичному архіві у Львові і зараз доступний для дослідників. Іванові Боберському, на думку директора бібліотеки, дуже пощастило (мабуть, навіть більше ніж Бандері) – у наш час він отримав свого біографа – вченого Андрія Сову, який не лише старанно й послідовно вивчає все пов’язане з життям і діяльністю цієї видатної особистості, але й дуже багато робить для увічнення його пам’яті.
|
|
Детальніше...
|
|
Вівторок, 15 серпня 2023, 09:35 |
|
|
|
Понеділок, 14 серпня 2023, 11:08 |
|
 11 серпня у відділі мистецької літератури відбувся вечір «Батько львівських левів» до 110-річчя від дня народження Євгена Дзиндри (1913-1983), українського скульптора, викладача, громадського діяча.
Розпочала захід завідувач відділу Надія Письменна.
Щодня мінімум кілька тисяч львів’ян проходять чи проїжджають повз левів при вході в міську ратушу… Але хіба одиниці з них знають, що відновив їх, зруйнованих під час Другої світової війни, за старими світлинами і однією вцілілою лапою відомий львівський скульптор Євген Дзиндра. Дві фігури левів, які тримають щит із гербом міста, з’явились біля входу до львівської ратуші ще 1880 року... Скульптор, зять митця Петро розповідає, як саме розпочалося відновлення левів після закінчення війни: «Далекого 1946 року молодий скульптор Євген Дзиндра йшов вулицями Львова, з болем вдивлявся у рани, завдані рідному місту війною. Раптом на площі Ринок серед купи каміння він побачив уламок могутньої лапи одного з левів, що раніше стояли перед ратушею. Серце стислося від розпачу – війна знищила символ рідного міста! Який же Львів без левів? Скульптор поставив собі за мету відновити їх. Наступного року за єдиною невиразною фотографією леви були виліплені в глині. На той час почала функціонувати кераміко-скульптурна фабрика, яка виготовляла всю скульптурну продукцію в бетоні. Отож 1948 року перед ратушею постали відновлені леви в цьому матеріалі. І стояли вони на фоні арок».
|
|
Детальніше...
|
|
П'ятниця, 11 серпня 2023, 10:22 |
|
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Наступна > Кінець >>
|
|
Сторінка 44 з 263 |
