11 жовтня у великій читальній залі докторка юридичних наук Інституту права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка», професорка Лілія Ярмол провела лекцію «Поняття, походження та сутність держави» для студентів юридичного факультету (спеціальності «Право») з нагоди святкування професійного свята – Дня юриста, який в Україні відзначають 8 жовтня.

Лектор ознайомила студентів з основними теоріями походження держави, розкрила поняття та ознаки держави. Цікаво було спостерігати, як студенти намагались відповідати на ті чи інші запитання. Лекція сприяла поглибленню знань студентів з дисципліни права. Щиро дякуємо Лілії Ярмол, яка надихає та мотивує наших майбутніх юристів до жвавої дискусії у форматі «запитання-відповідь».

До дня вчителя абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка рекомендує користувачам книгозбірні книжкову експозицію мовами світу методичних матеріалів для учителів і видань про сучасні методи навчання іноземним мовам «На допомогу вчителям іноземних мов». Ці видання про методику розвитку потенціального словника учнів у вивченні іноземних мов, розмовний етикет, методичні та філологічні обробки текстів, комплекси вправ, тестів і завдань, довідкові матеріали та коментарі.

Самих методів є декілька. Лексичний метод (Lexical Approach) акцентує увагу саме на лексиці, дещо чи зовсім випускаючи граматику з навчання. Увага учнівства концентрується на вивченні різних видів лексики загалом чи окремих усталених мовних зворотів. Під час використання такого методу вчитель/-ка часто застосовує автентичні ресурси, а учні/-иці працюють із текстами, виокремлюючи (виписуючи, підкреслюючи) окремі лексеми. Також наявна практика вивчених лексем у різних умовах: метод функцій (Functional Approach) виокремлює саме функції – вони є головною складовою мови. Проте, важливими є як лексичні, так і граматичні функції. Зазвичай вивчення відбувається від найбільш вживаних до найменш вживаних лексем – також із огляду на специфічні комунікативні потреби учня/-иці.

У понеділок, 9. жовтня екскурсоводи спілкувалися з Іваном Сварником про історію львівської торгівлі. Тема вже порушувалася на попередній лекції про львівські привілеї. Значна кількість тих документів стосувалася торгівлі.

Львів, від свого заснування, був значним осередком міжнародної торгівлі. Дмитро Дедько, який керував Руським королівством після смерті останнього законного володаря, 1341 р. написав листа до магістрату німецького Торуня, запрошуючи тамтешніх купців знову їхати до Львова. Серед німецьких поселенців ще з княжої доби було багато купців, які мали ділові стосунки з Ганзейським союзом. Найвідомішими з них були Абреки, Шольци, Алембеки, Ворцелі. Добрими купцями були також вірмени, які спеціалізувалися на торгівлі зі Сходом – з Каффою, Кримом, Константинополем, а після падіння останнього – з Османською імперією. Відомими купцями були Августиновичі, Бернатовичі, Захаріясевичі, Криштофовичі, Муратовичі.