час проведення: 24 березня 2023 р., 15:00-18:00

місце проведення: Львівська обласна універсальна наукова бібліотека – просп. Шевченка, 13

п р о г р а м а     з а с і д а н н я

1. Володимир Доліновський. «Інший світ» гродських і земських книг ЦДІА України у Львові.

2. Уляна Кришталович. Книги дійсних членів НТШ ф. 309 як джерело з біографістики.

3. Галина Сварник. Бібліотека НТШ і війна: сторінками щоденника Марії Деркач (1939-1944).

4. Іван Сварник. Агентурна справа УКДБ «Москіти» (1972-1973), як історичне джерело.

5. Ігор Чорновол. Львівська некрополістика польського повстання 1863 р. (до 160-річчя Січневого повстання)

О б г о в о р е н н я

Голова АК Іван Сварник

Секретар Уляна Кришталович

22 березня о 14:00 год. запрошуємо у відділ мистецької літератури на перегляд книжково-ілюстративної виставки «Поет скла» до 85-річчя від дня народження Андрія Бокотея (1938), українського художника скла і кераміки, педагога.

19 березня на екскурсію до бібліотеки прийшла група фахівців з харківської IT компанії (керівник Олександр Подольський), яка через війну перебралася до «файного міста Тернополя». Гості зацікавлено слухали розповідь про історію нашої книгозбірні, склад її фондів, висловлювали свої міркування про радянські книги й російську літературу. Іронічні коментарі викликала книга творів для дітей «Під сонцем Батьківщини» 1951 р. – яскравий приклад згубного впливу пропаганди на молоді душі радянських дітей. Водночас цю книгу можна вважати добрим прикладом поліграфії: якісне виконання, добрий папір, надійна палітурка роблять цю книгу, попри її шкідливий зміст (тут І. Сварник процитував вислів Є. Сверстюка про радянські книги), практично вічною. Відвідувачі побували в абонементі, де зібрано виключно нові україномовні книги. Тут до екскурсії долучилася група ГО «Золоті роки» на чолі з Л. Гришко. Оскільки екскурсію провадив історик, низка питань гостей стосувалася політичної і воєнної історії України. Як давнього періоду, так і доби незалежності. Пожвавлення викликала дискусія про історичний термін «жиди», в радянський час зведений до «євреїв». Також комп’ютерників цікавила думка про майбутнє як книжки й бібліотечної галузі, так і Української держави. На несподіване питання однієї з екскурсанток – який період в історії нашої держави був найпозитивнішим – історик відповів, що, мабуть, доба Хмельниччини й епоха Мазепи. Тоді українці відновили власну державність, захищали її збройно і творили високу культуру, розвивали освіту, музику, малярство, писали козацькі літописи (один з них зберігається у Харківській бібліотеці ім. Короленка) й будували шедеври козацького бароко. Жваве обговорення викликало також питання про відмінність національного характеру українців і московитів.

До Всесвітнього дня поезії відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує усіх зацікавлених на розгорнуті книжкові експозиції «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» та «Корифеї слов’янської поезії», де читачеві пропонуються фондові поетичні видання художньої літератури відомих слов’янських авторів мовами світу. На виставці представлена сучасна та класична слов’янська поезія, зокрема рідкісні видання поезії 19 сторіччя львівських філій видавництва Колленбаха (колишня вул. Театральна, 10), яку відкрили свого часу у Львові Губринович і Шмідт, а також поетичні твори книгарні Антона Піллера – представника друкарської династії з Відня, першого видавця львівського часопису «Gazette de Leopol», що виходила у Львові французькою мовою. Після смерті друкаря сини продовжили родинну книжкову справу: Петер успадкував друкарню, а Франц відкрив книжкову крамницю на вул. Театральній 11. Серед рідкісних видань минулих сторіч у фонді книгозбірні зберігаються видання поезії польської друкарні Йосифа Унгра та інші, а також фоліант А. Міцкевича «Дзяди» («Діди») і мініатюрне видання поезій Стефана Гарчинського.