Дев’ять років тому, 21 листопада 2013 р., розпочався Євромайдан. З цієї оказії в великій читальній залі бібліотеки відкрилася виставка «Герої не вмирають. До Дня Гідності та Свободи».

Народні виступи, які згодом переросли в Революцію гідності, започаткували київські студенти, що вийшли на Майдан Незалежності на знак протесту проти рішення адміністрації президента В. Януковича припинити переговори з Європейською комісією про асоціацію України з Європейським Союзом. Студентські виступи були спонтанними, їхні учасники не пов’язували себе з жодним політичним угрупованням і мали на меті лише продемонструвати, що українська молодь бажає бачити свою країну в ЄС. 30 листопада міліція брутально розігнала студентський мітинг. Це викликало всенародне обурення, за деякими підрахунками, 1 грудня 2013 р. в акціях протесту проти дій адміністрації Януковича взяло участь до півмільйона осіб. Євромайдан пройшов дві фази: так зв. карнавальну і ескалації насильства (19 січня – 21 лютого 2013 р.). Наслідком була втеча президента В. Януковича до Росії, прихід до влади політичної опозиції, а невдовзі – російсько-українська війна.

На День фахівця під гаслом «Ваша майбутня професія» відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка, який фактично є стейкхолдером кафедр іноземної, слов’янської і польської філології ЛНУ імені Івана Франка, відвідали першокурсники кафедр слов’янської літератури та полоністики. Комплексна форма групового бібліографічного інформування майбутніх спеціалістів певної професії / спеціальності про запропоновані фондовим наповненням книгозбірні поточні та ретроспективні інформаційні ресурси з галузі знань за профілем їх практичної діяльності увійшли до багаторічної практики іноземної книгозбірні. Мета Дня фахівця у відділі – інформування однорідної за сферою діяльності групи користувачів про актуальні джерела фахової інформації, задоволення їхніх професійних інформаційних потреб; розкриття бібліотечних фондів, популяризація галузевої літератури, бібліотечних, бібліографічних продуктів і послуг.

У відділі мистецької літератури ЛОУНБ 10 листопада 2022 року відбувся мистецький вечір «Микола Лисенко – творець української національної музики» до 180-річчя від дня народження видатного українського композитора – засновника української національної музики.

Саме Микола Лисенко написав музику до хорового твору «Боже, великий, єдиний», який став духовним гімном України. Він одним із перших інтерпретував Кобзар Шевченка, робив обробки народних пісень, був автором 10 опер, серед них «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», сотень інших музичних творів. Видане у 1950-1959 роках 20-томне зібрання не вмістило всієї спадщини композитора. Миколу Лисенка називали гетьманом, сонцем і батьком української музики.

Відкрила вечір завідувач відділу мистецької літератури Надія Письменна, яка представила глядачам книжкову виставку «Світло багатогранної, натхненної творчості» з нотних видань музичної спадщини композитора. Про життєвий та творчий шлях Миколи Лисенка цікаво розповіла Ольга Кушніренко, старший викладач кафедри музикознавства та хорового мистецтва ЛНУ ім. І. Франка. Її виступ супроводжувався багатим ілюстративним матеріалом.

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище, відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українська писемність та національна ідентичність».

У вступному поетичному слові представник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки Євген Салевич нагадав філософське висловлювання німецького поета Фрідріха Гельдерліна про те, що «ми люди є мовленням» і «тільки там, де є мова, є світ, і тільки там, де є світ, є історія», і розвинув власні поетичні думки. Все, що ми бачимо у нашій свідомості, відтворюється словами. Навіть якщо ми не говоримо, а дивимося на речі, істоти, явища світу, усередині нас промовляє слово, яке їх означує. Коли ми говоримо про мову – ми насамперед говоримо про світанок людини і нації, про світанок української людини в слові і світанок української нації в слові. Дарунок від Бога народитися в найпрекраснішій мові на світі і бачити через її віконця світ. Щастя від Бога бути знавцями, хранителями, носіями української мови й творцями в мові. А відтак – щастя від Бога народитися та бути українцем. Промовець визначив контексти розмови на круглому столі: мова і писемність – національна гордість українців; історія мови як свідчення її давнього походження; мова нашої цивілізаційної сили, культури, величі, обраности; боротьба проти нищення мови, як основи української ідентичности і українського світу.