Львів є містом-музеєм завдяки архітектурним шедеврам Петра Італійця, Павла Римлянина, Петра Барбона, Петра Красовського. Однак вони були не першими італійцями в нашому місті. Як вважав В. Зиморович, будівничим Вірменського собору (1363) був «італієць Доре, який у той же час вимурував церкву св. Юра». Від поч. XV ст. італійців з генуезьких колоній у Криму (Кафа, Согдея, Чембало), було багато. Вони займалися торгівлею і ремеслами. Першим прийняв міське громадянство Франциск де Кантелльо з Кафи (1409). 1463 Акурсіо де Каріньяно вніс до раєцької книги запис про отримання від Домініко де Санта Ромуло 292 соболів для свого батька в Ґенуї, що засвідчив Юліан Ґебеллето з Кафи. Під час поділу спадку Немрота Велюті з Венеції (1465) між братами померлого Петром Велюті, Бернардом Велюті, Франциском Франдіні, як їхнім шваґром, особу Петра посвідчив князь Венеції Крістофорі Мауро. На спалок претендував також дрогобицький жупник, а водночас львівський і городоцький митник Альнольф Тедальді з Флоренції. Його особу посвідчили вельможі короля. 1563 р. Зубрицький пише, що кільканадцять років тому у Львові осіли двоє купців – грек Михайло Корнякт і флорентієць Антоніо Пандульфі, які спільно торгували вином з Греції й орендували пивницю під ратушею. Купці з Генуї Ломелліно, Ґрімальді, Мастроп’єтро, Дуччі та ін. торгували дорогими тканинами, предметами розкоші.

3 лютого у відділі мистецької літератури відбулась музична година «Палаючий вогонь творчості» до 85-річчя від дня народження Володимира Ігнатенка, українського співака, педагога. Завідувач відділу Надія Письменна розпочала захід, представивши користувачам книжково-ілюстративну виставку та розповівши про творчість українського співака..

Володимир Ігнатенко (31 січня 1940, лісництво Голубля (тепер — Підлясек, Перемишльське воєводство, Польща) – 27 листопада 2010, Донецьк, Україна) – український оперний співак, тенор, професор Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка, заслужений артист УРСР, народний артист УРСР, лауреат Міжнародної премії Національної Спілки театральних діячів України. 1958 року вступив на вокальний факультет Львівської консерваторії. У 1964 році Володимир став актором Львівського театру опери та балету, на сцені якого зіграв у 56 операх – Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Енцо («Джоконда» А. Понк’єллі), Стефан, Йонтек («Зачарований замок», «Галька» Монюшка), Пінкертон, Каварадоссі («Мадам Баттерфляй», «Тоска» Дж. Пуччіні), Тангойзер («Тангойзер» Р. Вагнера), Микола Задорожний («Украдене щастя» Ю. Мейтуса), Манріко, Радамес, Отелло, Ернані («Трубадур», «Аїда», «Отелло», «Ернані» Дж. Верді), Азазель («Мойсей» М. Скорика), Назар («Назар Стодоля» К. Данькевича) та багато інших партій.

3 лютого у відділі мистецької літератури відбулась презентація книжкової виставки «Абетка танців: про балет, хореографію, танок…» та екскурсія для студентів I курсу кафедри режисури та хореографії факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка. Завідувач відділу Надія Письменна ознайомила студентів з книжковою виставкою, де було представлено низку цікавих видань, серед яких особливу увагу заслуговують:

Бойко О. Художній образ в українському народно-сценічному танці [Текст; образотворчий матеріал] : монографія / О. Бойко. – Київ: Ліра-К, 2015. – 204 с.

Дем’янко Н. Формування національної культури молоді в педагогічній спадщині В. М. Верховинця [Текст; образотворчий матеріал] : монографія / Н. Дем’янко. – Вид. 2-ге. – Полтава: ACMI, 2012. – 268 с.

Зайцев Є. Основи народно-сценічного танцю [Текст; образотворчий матеріал] / Є. Зайцев, Ю. Колесниченко. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 416 с.

31 січня у великій читальній залі громадський активіст, режисер-аматор з Луганщини, автор проєкту «Пантеон Українських героїв» Євген Дзюба презентував запрошеним свій новий документальний фільм-оповідання (експериментальний варіант) «Полтавський «яструб» на Карпатах» – про сотника УПА, командира куреня спеціального призначення «Сіроманці» Дмитра Карпенка, який став першим кавалером вищого ордену УПА, і якби не випадкова куля у 1944 році, за свідченням сучасників, 27-річний «Яструб» міг би стати одним з найбільш прославлених командирів УПА.