Королівський арсенал - архівосховище, де зберігається ф.146

Серед різноманітних фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові, у якому загалом налічується понад 1 млн. справ за ХІІ-ХХ століття¹ , фонд Галицького намісництва є найчисельнішим – понад 200 тис. справ (станом на 2003 рік), а водночас і найрізноманітнішим за відображеною в ньому інформацією². Хронологічні рамки фонду – 1448—1934 рр., хоча сама установа існувала протягом 1773-1918 рр..³ Раніші документи – це оригінали й копії привілеїв, наданих князями, королями, папами, митрополитами та ін. містам, церквам, костелам, монастирям. Їх після 1772 р. подавали до Галицького губернаторства (намісництва) на підтвердження міських прав, володіння нерухомим майном та ін. Значна кількість давніх документів пов’язана також із підтвердженням шляхетства. Зокрема, в оп. 85 (Publico-Politico) відклалися матеріали про визнання, підтвердження та позбавлення шляхетства (1776-1875). Пізніші документи стосуються продовження судових, майнових та ін. справ у польський період. Для загального уявлення про тематичне розмаїття документів фонду можна навести стислий зміст одного з понад 110 описів цього фонду, зроблений У. Кришталович для архівного фондового довідника.⁴

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) пропонує книжкову експозицію «Тут живуть знання і мудрість поколінь», де користувач може знайти видання європейськими мовами про історію, розвиток, призначення бібліотек світу, починаючи від місцевих книгозбірень до Бібліотеки Конгресу США, а саме: їх колекцій, експозицій та книгосховищ.

Фоліант конгресмена США від штату Росія Північна Кароліна з 1793 по 1795 рік, члена Палати громад Північної Кароліни Вільяма Джонстона Доусона (1765 – 1796) «Історія бібліотеки Конгресу. V. 1. (1800-1864)» (1904) з перекладеними пергаментом картами та ілюстраціями містить понад 500 сторінок інформації про її виникнення, колекції, діяльність. Львівські бібліотеки займають також важливе місце у списку бібліотек світу через своїх відомих засновників, іменні колекції, рідкісні та цінні видання. Людвік Бернацький (1882-1939) – львівський історик польської літератури і театру, редактор, бібліотекар, бібліограф, директор Національного Закладу Оссолінського у Львові зібрав у своєму виданні «Львівські публічні бібліотеки» (1926) статті різних авторів про Львівську бібліотеку Оссолінських, музей ім. Любомирських, бібліотеку ім. Павліковських, університетську бібліотеку ім. Яна Казимира, бібліотеку закладу ім. Віктора Баворовського, бібліотеку роду Дзєдушицьких, міську та військову бібліотеки. Усі вони тепер мають інші назви, та історія виникнення цих установ залишається дуже привабливою.

Йозеф Лізґаніґ

Сьогодні ім’я автора першої топографічної карти Галичини складеної методом тріангуляції системі координат Йозефа Лізґаніґа¹ тією чи іншою мірою відоме в українських наукових колах. У середовищі астрономів, геодезистів та дослідників давньої картографії – більше, для широкого загалу – менше.

Тим не менше, у лютому 2019 року виповнилося 300 років із дня народження відомого австрійського філософа, математика, астронома, винахідника і конструктора астрономічних та геодезичних приладів, картографа Йозефа Ксаверія Лізґаніґа, який 30 останніх років свого життя працював, творив та досліджував у Львові.

З 1772 року Галичина увійшла до складу Австрійської імперії. Перші патенти і розпорядження імператриці Марії Терезії декларують реформи в управлінській, аграрній, адміністративній, освітянській, медичній, науковій та ін. сферах новоприєднаного краю.