До Дня української писемності та мови відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує користувачам книгозбірні огляд книжкової виставки «Мова росте елементарно, разом із душею народу», де представлені видання мовами світу про культуру української мови, її синтаксис, стилістику, граматику, мовностилістичні поради, правильне вживання відмінків, суржик, складні випадки вживання слів, мову ділових паперів, модульний курс української мови для іноземців, матеріали до вивчення курсу української мови як іноземної, вступний курс української мови для студентів-іноземців, довідники, теорія і практика викладання української мови як іноземної, українсько-англійські міжмовні відносини, становлення терміносистеми методики викладання української мови як іноземної, покрокове вивчення української мови (книга для викладача і студента), проблеми методики викладання, а також словники, мовний атлас давньої Лемківщини, атлас бойківського говору, історія та сучасна українська мова. Наша книжкова виставка саме для тих, хто вивчає, удосконалює, викладає!

Щороку 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Українська мова пройшла тернистий шлях становлення й розвитку. Чорними літерами викарбувалися на скрижалях її історії валуєвський циркуляр, грізний наступ сталінської доби, Голодомор – геноцид, штучно організований радянською верхівкою, та передсмертні зойки в’язнів Соловецьких таборів, біль закатованих «шістдесятників». На жаль, сьогодні українці переживають черговий геноцид від російських окупантів – нищення національної ідентичності українців з метою «денацифікувати», тобто деукраїнізувати українців й Україну. Саме тому зараз надзвичайно гостро стоїть популяризація української мови та перехід в спілкуванні виключно українською мовою. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його предків.

З нагоди свята у великій читальній залі експонується книжкова виставка «Як довго ждали ми своєї волі слова». На виставці представлено книги, об’єднані однією тематикою ‒ українською мовою: тут і словники, і критика, і підручники з мови. Виставка буде цікавою і студентам, і викладачам, і всім громадянам, які хочуть підвищити рівень володіння рідною мовою.

7 листопада у Великій читальній залі відкрилася виставка до 150-річчя від дня народження Богдана Лепкого – видатного художника, педагога, видавця, письменника та перекладача.

Богдан Теодор Нестор Лепкий народився 4 листопада 1872 р. в сім’ї пароха с. Крогулець (тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл.). 1878 р., коли Богдан сягнув шкільного віку, замешкав у свого діда по матері о. Михайла Глібовицького – пароха Бережан і віцемаршала Бережанського повіту. 1891 р., після закінчення Бережанської гімназії, Б. Лепкий вступив до Віденської академії мистецтв, проте через кілька місяців перевівся на філософський факультет Віденського університету, де студіював мовознавство й літературу. Вже наступного року обдарований юнак перевівся до Львівського університету, який закінчив 1895 р. Того ж року, опублікувавши на шпальтах «Діла» оповідання «Шумка», дебютував на літературному полі.

1 листопада у відділі україніки Провідне коло Організації української нації « Держава» відзначило 104 - річницю створення Західноукраїнської Народної Республіки.

Вступне слово виголосив представник ОУН «Держава», поет Євген Салевич. Він висловив світоглядні думки про український менталітет державного народу, про державу як стан української душі, споконвічну історичну тяглість українського державотворення , про тривання ідеї української держави, державного мислення впродовж тисячолітньої історії в Україні і світі, у минулому і сьогоденні. Промовець привітав присутніх з яскравим проявом українського державотворчого духу – днем проголошення ЗУНР. У контексті свята він оприлюднив проекти національного просвітництва і пропаганди, які здійснює ОУН «Держава»: «Український народний університет культури», «Українська студія національної інформації», « День українки», «Посланіє пророка Тараса Шевченка» та інші.