Оперний співак та симфонічний диригент, народний артист України (1979) народний артист Республіки Татарстан Ігор Лацанич народився в с. Великий Березний (тепер смт Закарпатської обл..) 11 липня 1935 р. Після закінчення Ужгородського музичного училища (хорове диригування) вступив до Львівської консерваторії. Після закінчення навчання у 1956 р. працював диригентом у Львівському театрі опери та балету. Брав участь у постановках: «Бал-маскарад» та «Риґолетто» (обидві – Дж. Верді), «Паяци» (Р. Леонкавалло), «Сільська честь» (П. Масканьї). 1965 р. І. Лацанича запросили викладачем до Львівської консерваторії на кафедру оперної підготовки.

2002-2006. Ремонтно-реставраційні роботи у великому читпльному залі

На момент організації бібліотеки 1940 р. вона, як згадувалося, отримала окреме приміщення колишнього палацу Більських (Бесядецьких). Це була цікава пам’ятка палацово-садибної архітектури ХVІІІ-ХІХ ст. в стилі барокко, яка зазнала багатьох перебудов, а в 30-ті рр. ХХ ст. була реконструйована. Однак палац не призначався під бібліотеку, а особливо – під нагромадження у сховищах, зокрема на 2 поверсі, величезної кількості літератури (на 1999 р. – 750 тис. прим.), що стало однією з причин аварійного стану. Як вказувалося у технічному висновку ПКБ 1972 р., «будівля розташована в заплаві річки Полтви, на сипких, заторфованих ґрунтах, які міняють свій об’єм при зміні вологості ґрунту, через що будівля весь час просідає». Ситуацію ускладнювало сусідство з Галицьким ринком, звідки під фундаменти потрапляли стічні води. Тому стіни, особливо з боку ринку, тріскали. В аварійному стані було перекриття під вестибюлем. У технічному висновку, який 1975 р., підготував інститут «Укржилремпроект», вказувалося на різке погіршення ситуації: «При геологічному обстеженні встановлено, що великий відсоток органічних решток (від 17-40%) у ґрунті розклався, що й стало причиною осідання ґрунту, а внаслідок цього утворилися порожнини під бетонною підлогою, яка примикає до бетонних стовпів, що підтримують склепіння. За наявності великого навантаження від книгосховища (що перевищує нормативні навантаження) і витворених порожнин під підлогою в районі стовпів стався відрив від склепінь. Цегляні склепіння в цей час дали деформацію стиснення і перебувають у аварійному стані».

Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує користувачам краєзнавчі новини польською мовою на сторінках часопису "Kurjer Galicyjski". Часопис знайомить не лише з новинами Львівщини, а й розповідає про цікаві події у Польщі. Оглянути виставку "Краєзнавство на сторінках часопису "Kurjer Galicyjski" і замовити потрібні номери часопису можна у відділі (Мулярська, 2а) щоденно від 11.00 год. до 15.00 год., окрім вихідних (субота-неділя), під цим повідомленням, або за телефоном 255-36-27.

Першого липня 1990 р. галичани отримали перший номер новоствореного часопису «За вільну Україну». Він почав виходити з ініціативи Вячеслава Чорновола. Головним редактором був відомий журналіст Василь Базів. Газету благословили Левко Лук’яненко, Мирослав Іван кардинал Любачівський, одним з матеріалів була недільна проповідь митрополита Володимира Стернюка. А відкривав номер національний гімн «Ще не вмерла Україна». Половина першого номера відводилася оглядові політичної діяльності Верховної Ради та політичним подіям у регіоні. Окрасою номера було інтерв’ю з відомим істориком І. Кедрином-Рудницьким. Остання сторінка містила вірші І. Світличного, В.Стуса, Ірини та Ігоря Калинців, М. Осадчого. Нова газета користувалася величезною популярністю і любов’ю по всій Галичині.