12 березня у відділі україніки відбувся вечір пам’яті генія української нації Тараса Шевченка.

Вступне слово мав відомий історик Іван Сварник. Він наголосив на позачасовості революційних ідей Кобзаря, який був непримиренним ворогом російського царизму й закликав спільно боротися за волю. Отож наш Майдан був втіленням Шевченкових думок і мрій, що «на оновленій землі врага не буде».

6-13 березня у відділі літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка експонується виставка фондових книг Тараса Шевченка мовами світу «Скарби безсмертні Кобзаря розкидані по світу» до 206-ї річниці від дня народження геніального українського поета і художника. Його твори перекладені більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Примітно, що 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. 1256 розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах світу. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка. Український майстер мініатюри Микола Сядристий створив найменший у світі «Кобзар», розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Творчість Тараса Шевченка – це його душа, якою він завжди був чесний і добрий, яркий і нескінченно багатий. Приємного перегляду!

20 лютого у великій читальній залі відбулася презентація збірника пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча «Українець – громадянин світу», організована ГО «Братство ім. Свмч. Омеляна Ковча» і відділом україніки ЛОУНБ.

Привітальне слово до поважного зібрання виголосив директор бібліотеки Іван Сварник, який привітав видання збірника на пошану священника, який віддав життя за ближніх. Також підкреслив, що бібліотеці бракує читачів, в т. ч. старшого покоління, яке звикло читати книжки на папері, і закликав присутніх ставати користувачами бібліотеки.

13 лютого у відділі україніки відбувся круглий стіл, присвяченій українській громадській і політичній діячці , нескореній українці Ользі Басараб.

У вступному слові завідувач відділу україніки , поет Євген Салевич прочитав свою метафоричну поезію, написану двадцять літ тому, зміст якої знайшов своє оригінальне тлумачення в контексті заходів з вшанування героїв – полковника УПА Василя Левковича , молодих оунівців Біласа і Данилишина та зв’язкової УВО Ольги Басараб: