Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

ПРО КОЗАЦЬКУ ДЕРЖАВУ – В ДЕНЬ ДЕРЖАВНОСТІ
П'ятниця, 29 липня 2022, 11:32

28 липня в бібліотеці відбулася презентація щойно виданої книги Івана Крип’якевича про державу Богдана Хмельницького (Апріорі, 2022).

Іван Сварник привітав присутніх зі святом і підкреслив, що найкращим його відзначенням є обговорення нової книги. Оскільки історик готував це видання, то пояснив, що книга складається з кількох частин – наукової розвідки «Студії над державою Богдана Хмельницького», публікованої в «Записках» НТШ у 20-30-ті рр.., та наукових статей «Серби в українськім війську 1650-1660 рр.», «Український державний скарб за Богдана Хмельницького» й «До історії українського державного архіва в ХVІІ в.», дотичних до цієї теми, а також покажчики. Нову книгу історик протиставив монографії того ж автора «Богдан Хмельницький», виданій 1954 р. спеціально до 300-річчя «возз’єднання» України з Росією. Вже в часи незалежності академік Я. Ісаєвич спробував відновити авторський текст при перевиданні згаданої монографії. Але з огляду на час написання цього твору, І. Сварник уважає книгу «Українська козацька держава» значно ціннішою, оскільки під час роботи над нею над автором не тяжіла радянська ідеологія і цензура. Як учень М. Грушевського, Крип’якевич більше схилявся до державницької концепції Липинського.

Присутні на обговоренні почали дискусію з низки питань. Андрій Левик, зокрема, подякував за публікацію і зауважив, що землеробство і торгівля збіжжям, згадана в доповіді, у Європі помітна й досі. Наприклад, над Віслою як музейні об’єкти, досі показують старовинні шпихліри для зберігання збіжжя з України. Цю тему продовжив Мирослав Ревть, який нещодавно презентував у бібліотеці своє дослідження про прадавню історію Україн и. Також він висловив думку, що «сербами» українці могли називати не лише етнічних сербів та лужицьких сорбів, а й інші балканські етноси. Згадав також про Новосербію і Слов’яносербію на теренах Війська Запорізького. Ігор Данилиха поцікавився, чи у своїх творах Крип’якевич пише про місце народження Богдана і які взагалі є відомості про це. Борис Мудрий спробував з’ясувати, чи цей твір є вершиною творчості історика й був дуже втішений повідомленням про публікацію Крип’якевича «Український світогляд» (Львів, 1941). Також запитав, чи відомо, якими джерелами користувався Меріме, пишучи твір про Хмельницького. При згадці про велику біографію гетьмана, написану М. Костомаровим, подякував за підказку. Присутні жваво включилися в обговорення французької сторінки в житті Хмельницького. Підсумовуючи дискусію, Богдан Чепурко подякував І. Сварникові за дуже потрібну книжку й наголосив, що в наш час вона має особливу актуальність, утверджуючи спадкоємність нашої держави від київських і козацьких часів.

 

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday48
mod_vvisit_counterYesterday336
mod_vvisit_counterThis week2569
mod_vvisit_counterLast week2269
mod_vvisit_counterThis month16645
mod_vvisit_counterLast month26894
mod_vvisit_counterAll days3673487

We have: 21 guests online
Your IP: 3.233.217.106
 , 
Today: серп. 16, 2022

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер
Банер

Соцмережі

AddThis Social Bookmark Button