28 червня 1914 р. в Сараєві сербський студент Гаврило Принцип застрелив спадкоємця престолу Австро-Угорщини ерцгерцога Франца-Фердинанда і його дружину Софію, що стало поштовхом до початку І Світової війни. У війні українці воювали по різні боки фронту й за різні інтереси. Галичани сподівалися, що перемога Австро-Угорщини спричинить розвал Російської імперії, а на її руїнах постане незалежна Україна. До війни вони готувалися давно. З к. ХІХ ст. почалося культурно-національне відродження: в Галичині виникла «Просвіта», «Руська Бесіда», «Рідна школа», у ХХ ст. «Сільський господар», далі «Маслосоюз». А 1900 року в с. Завалля Кирило Трильовський заснував першу «Січ» - фізкультурно-пожежне товариство, що дбало про здоровий спосіб життя, допомагало селянам боротися з пожежами. І. Боберський започаткував товариство «Сокіл», яке дбало про розвиток спорту в Галичині. Молоддю опікувався «Пласт». 1912 р., передбачаючи майбутню війну, галичани створили організацію «Січові Стрільці», яка почала військову підготовку студентів і гімназистів, а 1913 – «Січові Стрільці ІІ», яка займалася цим з українськими робітниками й ремісниками.

Повітову структуру «СС ІІ» у Львові очолив студент-правник Роман Дашкевич. Власним і батьківським коштом він озброїв свій підрозділ і обмундирував його. Відразу після початку війни (1 серпня) у Львові було створено Головну Українську Раду (К. Левицький, І. Боберський, В. Старосольський та ін.) – політичну структуру, яка видала відозву до українського народу (про потребу воювати за створення Української держави) й звернулася до Відня з пропозицією створення українських військових формувань – Легіону УСС. Питанням набору добровольців, мобілізації старшин, забезпеченням та ін. займалася Бойова Управа. У Львові її осідок був на Мохнацького (Драгоманова), 21. Поборова комісія працювала на Коперника, 5. Загалом до Легіону зголосилося 28 тис. бажаючих, однак Відень обмежив чисельність до 2, 5 тис. Недовіра до українців спричинила проблему з озброєнням, обмундируванням, браком фахових військовиків (спочатку прислали лише кількох старшин). З добровольців сформували 2 курені – М. Волошина й Г. Коссака та півкурінь С. Шухевича. Першим команадантом Легіону був Т. Рожанковський, далі М. Галущинський. Бойове хрещення відбулося у вересні на карпатських перевалах. Легіон пройшов славний бойовий шлях, відзначився на Маківці, Лисоні, під Галичем. 1917 опинився на Східній Україні, 1918 брав участь у боях Галицької Арміїі. 1939 старшини УСС воювали в Карпатській Січі, потім в УПА.