28 листопада бібліотекарі й читачі мали унікальну нагоду спілкуватися з непересічним українським автором Ігором Стамболом з Києва, який презентував свою нову книгу «Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка».

Вітаючи гостя, Іван Сварник зауважив, що наш час сучасних технологій висуває до авторів цілком нові вимоги: писати коротко, цікаво, популярно. Лише так можна залучити до процесу читання молоду аудиторію, заглиблену у свої ґаджети. Отож детектив (пригодницький роман, трилер, містика etc.) – саме те, що потрібно нині. Тим паче, що в цьому жанрі працювали й наші класики – Нечуй-Левицький, Гоголь, Франко та інші.

Ігор Стамбол розповів як про себе, так і про свою творчість -і науковця, і письменника. Окремо зупинився на презентованному творі про родинну історію Бориса Грінченка, його дружини, доньки й зятя. Слухачі з великим інтересом слухали розповідь про «історію успіху» видатного письменника, який виявився ще й непоганим бізнесменом, а кошти, зароблені від продажу виданих на «спонсорські» кошти книжок, вклав у розвиток української культури. Чим не приклад для нинішніх ділових людей!

Мало хто з присутніх знав також, що донька письменника вчилася в нашому університеті, а жила початково у Франків. Цікавими були й міркування автора про «інакшість» української Галичини к. ХІХ ст., що відзначалася значним пуританством, порівняно з Наддніпрянщиною. Жінка не могла сама ходити по вулицях, іти в театр, на концерт і т. п. З іншого боку тут вільно розвивалася мова, виходило багато літератури, діяли численні українські товариства. Окрім родини письменника, автор ділився цікавими фактами про українське життя Наддніпрянщини, про «Тарасівців», формування політичних партій та багато іншого.

Пригодницька канва книжки полягає в історії доньки письменника Анастасії, яка під час І революції в росії перебралася до Лубен і входила до молодіжної групи самооборони. Автор детально описав, як молода жінка перевозила в росію зброю, Виклав свою версію маловідомої історї її цивільного чоловіка. Епілог твору трагічний: смерть Насті та її сина спричинила тяжку кризу письменника, який відійшов від громадського життя. Однак його життєвий подвиг, його невтомна праця для народу, особливо в «Просвіті», залишається яскравим прикладом для нашої інтеліґенції в час тяжких воєнних випробувань.