Організація української нації «Держава», українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Український світ і світовий вимір Григорія Сковороди».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив концептуальні напрямки обговорення національної спадщини видатного українського філософа Григорія Сковороди:

український світ – українська ідентичність, яку створив Бог;

українське відвічне духовне начало;

український мислитель як українська Божа людина;

український мислитель, вустами якого говорить Бог;

український мислитель-традиціоналіст, який говорить про весь український рід від початків історії;

світовий вимір українського мислителя;

український мислитель у колі вибраних мислителів світу;

українці в колі визнаних культурних народів світу;

українська цивілізація;

місія української духовної нації у світовій цивілізації.

Доповідач вказав також на важливість розгляду філософських ідей Сковороди у контексті української національної ідентичності, яку створив Бог, а також на проявлення ідей Сковороди в ідеології ідеологів нації Тараса Шевченка, Юрія Липи, Миколи Міхновського, Дмитра Донцова, В’ячеслава Липинського…

Окремо Євген Салевич зупинився на ідеалі української людини Григорія Сковороди – людини, яка пізнала себе як ідентичність, пізнала свій талант до «сродної» праці і діяльності й живе за Божим покликанням. Для нас, – продовжував доповідач, – є щастям пізнати себе за цим ідеалом як українську людину і працювати для української спільноти згідно таланту, бути моральними і гідними української людини, мати свободу як найвищу цінність життя людини.

Водночас, на думку Євгена Салевича, для цього потрібна інтерпретація філософії Сковороди в національному контексті – інтерпретація філософії самопізнання, філософії серця, «сродної» праці, внутрішньої людини, двох натур, трьох світів, нерівної рівності, «горної республіки», «горного» світу.

Промову «Григорій Сковорода: “Язичницькі капища” давніх українців – “храми Христового вчення”» на круглому столі виголосив відомий дослідник давньої української літератури Павло Салевич. Учений побудував свою розповідь на основі одної цитати з діалога мислителя і поета Сковороди «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті».

Цитата міститься в контексті пояснення істинного щастя людини, яке за Сковородою є «пізнанням світу», «внутрішнім самопізнанням та богопізнанням», що «сходяться в одному – богопізнанні», тобто «пізнанням трьох світів – великого, або космоса, малого, або людини, символічного, або біблії».

Згадувана цитата така: «Ще ми (українці. – П.С.) не чули ім’я це (математика), а наші предки давно вже мали (побудовані) храми Христової школи. У ній навчається весь людський рід «сродного» собі щастя, і се є соборна, тобто вселюдська, наука. Язичницькі кумирниці чи капища – се ті ж таки храми Христового вчення та школи. У них і на них написано було наймудріше і найблаженніше слово се… “пізнай себе”… Проте язичницькі храми через лицемір’я недотепних пророків, тобто священників, або вчителів, цілком уже спотворені і стали мерзотності пусткою, в той час коли істинну, начебто живу, джерельну воду худоба ногами скаламутила й покрила забуттям».

Далі у продовженні цитованого Сковорода каже про те, що хоч ми-українці «тепер значно відродилися від давніх християнських предків..., та не вельми вміло й тепер у нас навчають… найсолодшої Істини, …для вселюдського щастя найпотрібнішої».

Тобто, – робить висновок Павло Салевич, – у наведеній цитаті подано погляд Сковороди на нашу історію, на стан нашої релігії й духовності та на причину того, чому українці не можуть бути у такому стані, в якому перебувають нині, щасливими. Також Сковорода відкриває нам приховану перед нами важливу історичну істину й водночас разючу понадтисячолітню неправду українських церковників про українську народну релігію, про наші давні храми й науку.

Наукові промови на круглому столі виголосили також відомий історик Іван Сварник «Українська філософія свободи і московська імперія»; відомий перекладач, письменник, науковець Андрій Содомора «Українська філософія радості Григорія Сковороди: наукові та поетичні інтерпретації»; кандидат філософських наук Віктор Маринюк «Інтровертний український національний характер і філософія серця Григорія Сковороди».

Слово «До питання про простоту життя у світогляді Григорія Сковороди» подав доктор економічних наук Борис Карпінський.

Участь в обговоренні теми круглого столу, окрім уже згаданих учасників, брали доктор технічних наук Роман Базилевич, доктор мистецтвознавства Роман Одрехівський, кандидат філологічних наук Ольга Антоник, редактор журналу «Наша спадщина» Андрій Левик, голова Союзу українок міста Львова Оксана Мацегора, громадські діячі Зеновій Бермес, Іван Вівчарівський, Юрій Путас, народний художник Василь Семенюк, завідувач відділу інформаційних технологій та електронних засобів ЛОУНБ Ігор Капраль, провідний бібліотекар Мар’яна Москва та інші.