Останнього понеділка 2024 р. всі бажаючі могли довідатися від історика Івана Сварника цікаві речі про те, що обов’язково читали всі школярі Галичини до 1939 р. Лектор розповів про те, якими були шкільні (й гімназійні) програми з української та польської літератур, що було обов’язковою, а що додатковою літературою, які твори світової літератури включали до цих курсів.

Як розповів історик на основі архівних документів 1931, 1934 й 1939 рр., авторами яких були педагоги Ярослав Біленький, Ярослав Гординський та викладач польської літератури Петро Коструба, програми української та польської літератур суттєво відрізнялися щодо найдавнішого періоду. З української літератури школярі вивчали твори ХІ-ХІІІ ст. «Похвала Володимирові» Іларіона, проповіді І. Турівського й Т. Печерського, «Поучення дітям» Мономаха, фрагменти літопису, твори Д. Заточника, Д. Мніха, «Слово о полку Ігоревім». Давня польська література обмежувалася гімном ХІІІ-ХІV ст.«Богородиця» (фахівці вважають його білорусько-литовським твором). Література ХVІ ст. в українській програмі представлена «Заповітом» Загоровського, листами Вишенського. У польській літературі це «Життя людини поштивої» Рея, твори Кохановського, проповіді Скарги. Українська література ХVІІ ст. репрезентована «Віршами на жалосний погреб Сагайдачного» Саковича, творами Прокоповича й Неруновича, а польська – Ш. Шимоновича (львів’янин вірменського роду), А. Морштина, В. Потоцького («Хотинська війна»).

Козацьку добу українські школярі вивчали за літописами Самовидця, Грабянки, Величка й анонімною «Історією Русів», читали народні думи. Польські школяри читали твори І. Красіцького, С. Трембецького, Ф. Карпінського, прозу С. Сташица й Г. Коллонтая. Новітня українська література, від Котляревського, представлена творами Гулака-Артемовського, Гребінки, Квітки, Метлинського. Польська література, починаючи від Міцкевича, подана через твори Мальчевського, Гощинського, Залеського, Словацького, а пізнішої доби – Красіцького, Фредра, Г. Жевуського, Ю. Коженьовського (Д. Конрада).. Галицьку літературу гімназисти сприймали через твори Шашкевича, Устияновича, Федьковича, Кобилянської, Франка. А наддніпрянську – в першу чергу через Шевченка, Куліша, Марка Вовчка, Коцюбинського, Лесю Українку. Тичину й Рильського. Нова доба в польській літературі вивчалася за творами Ленартовича, Уєйського, Крашевського,Ожешко, Конопніцької, Сенкевича, Пруса та ін. Новітня – Лехоня, Тувіма, Домбровської, Пілсудського. З іноземної літератури в цих курсах були Шекспір, Мольєр, Байрон, В. Скотт (очевидно, переклади).