5 листопада у відділі літератури з національного і духовного відродження відбувся круглий стіл «Апостол церковного єднання», присвячений 150-річчю від дня народження митрополита Андрея Шептицького.

На захід було запрошено настоятеля церкви-музею сакрального мистецтва імені Блаженного Казимира-Климентія Шептицького о. Севастьяна Дмитруха, релігієзнавця Мирослава Мариновича, директора ЛОУНБ, історика Івана Сварника.

Отець Севастьян Дмитрух зосередившись на ролі митрополита Шептицького у вирішенні болючих соціальних проблем Галицького суспільства поч. ст., заторкнув також діяльність святителя, скеровану на об’єднання християнських церков. Зокрема наголосив, що митрополит був ініціатором і організатором євхаристійних конгресів, провадив найактивнішу місійну діяльність. Він побував у Боснії, США, Канаді, багатьох країнах Європи. Відвідував усі краї де жили українські емігранти, подбав про душпастирську опіку над ними і організацію структур УГКЦ.

Особливе зацікавлення учасників круглого столу викликали спогади о. Севастьяна про особисті речі митрополита, передані йому одним із старших монахів василіан.

Мирослав Маринович зосередив свою увагу на посланні «Як нам будувати Рідну Хату». У ньому він виклав розгалужену і продуману програму створення демократичної України. Дивовижно, але ця програма писалася у криваві часи ІІ Світової війни. Однак митрополит був людиною, яка володіла дивовижним даром провидця. Тому не дивно, що його часто звуть «українським Мойсеєм». Вимоги і критерії митрополита до політиків, як це не дивно залишаються недосяжним ідеалом у наш час, коли багато керівників не дбають про потреби народу, не керуються в житті християнськими засадами і мораллю.

Іван Сварник проаналізував діяльність митрополита, скеровану на формування повноцінної української політичної нації. В першу чергу він турбувався про галицьке село, бідами якого на поч. ХХ ст. були убогість, неписемність, пияцтво. Тому Андрей Шептицький скеровував діяльність духовенства на вирішення цих нагальних проблем. Як політик, митрополит захищав права українців у Галицькому сеймі та Віденському парламенті. Стосунки Шептицького з українськими політиками не були безхмарними: ще 1910 р. він засудив замах студента Січинського на намісника Потоцького, згодом не раз висловлювався проти методів терору, які використовували УВО-ОУН.

На завершення заходу завідувач відділу Любов Степанівна Рудик презентувала бібліографічний покажчик «Велетень духа і серця», присвячений митрополиту.