З 25 січня до 1 лютого у відділі мистецької літератури експонується книжково-ілюстративна виставка «Яскравий музичний талант» до 160-річчя від дня народження Остапа Нижанківського (1863-1919), українського композитора, диригента, педагога.

Найповніше митець реалізував себе в традиційних для галицької музики жанрах – духовних і світських хорах, солоспівах, вокальних ансамблях, обробках народних пісень – українських, інших слов’янських народів, які збирав у окремі «В’язанки». У його вокальній та хоровій творчості переважають сильні драматичні почуття, різкі контрасти, інтенсивна гра музичних барв. Саме тому йому були такими близькими вірші Тараса Шевченка, на які він створив справжні вокальні «перлини» – солоспіви «Вітер в гаю» та, особливо, «Минули літа молодії».

Як у людині, в Остапа Нижанківському надзвичайно гармонійно поєднались гарна зовнішність, лагідна вдача та вроджена шляхетність. Богдан Лепкий описав його як красеня, «якому рівного нелегко знайти. Високий, стрункий, синьоокий, легко скучерявлена чуприна. Розмріяні очі під цвікером, на устах нерозгадана усмішка – мистець».

Запрошуємо користувачів на перегляд та більш детальне ознайомлення з творчістю композитора.

24 січня у відділі абонемента гомоніли патріотичні пісні, колядки у рамках соціально-культурного заходу до Дня Злуки "Україна кличе".

Вокаліст, автор та виконавець Тарас Мільчаковський, учасники колективу "Наш світ" (об'єднання талановитої молоді з вадами зору) Богдана Федишин та Богдан Іванюк потішили гостей виконанням пісень та колядок.

Як зазначила бібліотекарка Тетяна Грудень, особливо такі нематеріальні речі цінуються у складні часи. Навіть у сибірських засланнях українці співали, а наглядачі наказували "Прекратите петь бандеровские песни!", бо розуміли вагу пісні, творчості, культурної спадщини. Це те, чим славиться український народ і те, що у нас хочуть відібрати. Але можна знищити місто, та не історію, дух, спротив, єднання, соборність.

Ідея соборності генетично закладена в українців з давніх-давен. З часів феодального дроблення Київської Русі вона стала однією із запорук збереження нашої державності та національного усвідомлення. Саме Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців до об’єднання українських земель в єдину Україну. Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради. Над святковою синьо-жовтою Софійською площею у Києві 22 січня 1919 року лунало величне: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну велику Україну». Це державне свято стало символом єднання українських земель. І хоча державі тоді не вдалося повністю зберегти бажану єдність і незалежність, Акт Злуки УНР і ЗУНР став реальним втіленням споконвічної мрії українців про свою суверенну державу.

Як театр розпочинається з вішака, так і ми розпочали знайомство студентів 3 курсу філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка з нашою бібліотекою з гардеробу.

Відтак бібліотекар Тетяна Грудень представила гостям Краєзнавчий каталог, адже бібліотека є обласним депозитарієм. Це викликало пожвавлення, адже дехто із студентів є уродженцями різних районів Львівської області. Приємно віднайти статтю, книгу про історію, економіку, право тощо рідного села чи міста. Загалом про всю систему каталогів та картотек бібліотеки були проінформовані майбутні філологи.