До Дня Святого Валентина (Валентинів день, День закоханих) - щорічного свята, яке відзначають 14 лютого і назва якого походить від святого Валентина, якого згадує цього дня під час літургії Католицька церква, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка експонує книжкову виставку "Перлини лірики про кохання" мовами світу, де оспівується любов у всіх її проявах. Одним із перших сценаріїв і методичних матеріалів для учителів про це свято була брошура, видана відділом ще в 1994 році, якою користувалися безліч шкіл того часу. Серед експонованих на виставці видань "Спогади Джакомо Казанови", "Дон Жуан" Юзефа Томана, "Інкогніто" Олдріха Шулера, "Три мушкетери" Олександра Дюма, "Комета кохання" Міли Лучак, "Трістан і Ізольда" Мішел Манолл, "Єдине кохання" Гі де Мопассана, "Антологія лужицької поезії", "Сусіди. Вільчак і Вільчакова" Ігнація Крашевського, «Закохані в Содомі» Кальмана Сегала, "Другий альбом поезії про кохання", "Эротика" Єжи Гарасимовича, "Коханець леді Чаттерлей" Девіда Лоуренса, "Поеми про кохання" різних авторів, "Звуки музики" Марії фон Трапп, "Великий Гэтсби" Френсіса Скотта Фіцджеральда, "Джейн Ейр" Шарлотти Бронте та багато інших. Запрошуємо поринути у світ справжніх великих почуттів разом із книгою!

8 лютого 2022 року у світі відзначається ДЕНЬ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ (Safer Internet Day). Сучасний світ постійно змінюється. Комп’ютери стали невід’ємною частиною нашого життя, аудиторія користувачів Всесвітньої мережі дедалі розширюється, більшість її становить молоде покоління – діти та підлітки, які повністю не усвідомлюють загрозу, що може чекати на них у віртуальному просторі.

Запрошуємо у відділ виробничої літератури на перегляд книжкової виставки «КРОКУЄМО БЕЗПЕЧНИМ ІНТЕРНЕТОМ». Книжкова виставка буде корисною для всіх користувачів бібліотеки, адже інтернет-мережа – невід’ємна частина життя сучасної людини.

30 років тому, 19 лютого 1992 р., Верховна Рада України затвердила тризуб як малий герб України. З цієї нагоди в читальній залі бібліотеки відкрилася виставка «Державні символи України». На ній представлено вибрану історіографію досліджень герба, гімну та прапора України. Передовсім це праці фахівця в галузі геральдики та вексикології, співавтора герба України, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Львівського відділення Інституту археографії та джерелознавства НАН України Андрія Гречила.

Видана масовим тиражем брошура «Національна символіка» бібліотеки журналу «Пам’ятки України», (1991, № 1) відіграла виняткову роль у розповсюдженні знань про українську символіку ще в радянський період. Брошуру відкривають три статті, опубліковані в «Пам’ятках України» впродовж 1989 р.: Богдана Якимовича «До питання про українську національну символіку» (№ 3), Андрія Гречила «Про національний прапор» (№ 4), Вадима Модзалевського та Григорія Нарбута «Про державний герб України» (№ 3), які неабияк посприяли винятковій популярності «Пам’яток України» в той час.

Привертає увагу також маловідомий текст М. Грушевського «Український герб» (Твори. Том 4, книга 1, с. 92-95), стаття Івана Сварника «Головна руська рада і українська символіка», опублікована в віснику Українського геральдичного товариства «Знак» (1998, № 16).

До 140-річчя від дня народження ірландського письменника, якого вважають одним із найвпливовіших письменників двадцятого сторіччя Джеймса Августина Алоїзія Джойса (1882-1941) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує до перегляду експозиції його фондових творів та критичних статей про нього мовами світу.

Хоча Джеймс Джойс більшу частину дорослого життя прожив за межами батьківщини, його твори просякнуті темою Ірландії: всі події відбуваються в Ірландії та більшість сюжетів пов'язана саме з нею. Центр світу, створеного Джойсом, перебуває в Дубліні та відображає його сімейне життя, події, друзів, ворогів іще зі шкільних років. Саме через це Джеймс Джойс став одним із найкосмополітичніших і водночас найлокальніших модерністів, які писали англійською. Д.Джойс значною мірою вплинув на світову культуру. Він і в наш час залишається одним із найбільш популярних англомовних прозаїків. У 1998 році видавництво Modern Library (англ.) склало список "100 кращих романів Новітньої бібліотеки". У 1999 році журнал "Time" включив письменника в список "100 героїв і кумирів XX століття", написавши, що Д.Джойс здійснив цілу революцію. Українською мовою Джеймса Джойса перекладали: Р.Доценко, Р.Скакун, Е.Гончаренко, В.Коротич, Я.Стельмах, М.Прокопович, Г.Кочур, В.Коптілов, О.Мокровольський, М.Климентьєв, Б.Превір, М.Ларченко, Я.Панко та ін.