Навіть у час війни варто згадати про жінку не лише в побуті, але й в літературі. Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка з нагоди Міжнародного жіночого дня підготував книжкову виставку мовами світу, присвячену образу жінок у літературі «З любов’ю до жінок».

Долю жінки в суспільстві описувало багато митців, серед яких такі письменниці як Емілі та Шарлотта Бронте, які відкривають експозицію. Емілі була середньою із трьох сестер Бронте, яка публікувалася під псевдонімом Елліс Белл. За своє коротке життя опублікувала тільки збірку поезій зі своїми сестрами: «Поезії Каррер, Елліс та Ектон Белл» та роман «Буремний перевал», завдяки якому стала значною постаттю в англійській літературі. Твори Шарлотти містять автобіографічні алюзії, емансипаційні погляди, однак антиклерикальних настроїв не містять. Сучасне ілюстраційне, хоч і в м’якій палітурці, фондове видання збірки оповідань яскравого представника так званого «втраченого покоління» Френсіса Скотта Фіцджеральда «Всі ці сумні юнаки», вперше опубліковане в лютому 1926 року видавництвом Scribner's, складається із 9 оповідань, що вийшли друком незалежно один від одного в різних часописах з 1922 по 1926 роки, також надзвичайно правдиво змальовує роль жінки в тогочасному суспільстві. Роман «Прекрасні та приречені» Фіцджеральда зробив автора надзвичайно популярним, його почали цитувати як «філософа спокусниць» та брати інтерв'ю, як правило, ототожнюючи з героями його романів та новел. До уваги користувачів це фондове видання письменника у м’якій палітурці, ілюстроване та з досить чітким і зручним для читання шрифтом як і «Великий Гетсбі», «Оповіді джазової доби», «Лагідна ніч» та багато інших.

Шановні друзі і колеги! У цей скрутний час весь світ з нами. Тому наша безмежна подяка лунає до всіх небайдужих людей, які простягнули нам руку допомоги. Громадські організації та бібліотеки Польщі надають прихисток багатьом нашим співвітчизникам.

Сьогодні, як ніколи, важливе рідне слово для синів і дочок України: воно піднімає дух воїнів на передовій, закликає до праці і жертовності в тилу, розраджує і психологічно підтримує тих, хто змушений був покинути рідні домівки.

«Якби ти знав, як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце!
Глибокі рани серця як чудово
Вигоює – якби ти знав оце!
Ти, певно б, поуз болю і розпуки,
Заціпивши уста, безмовно не минав,
Ти сіяв би слова потіхи і принуки,
Мов теплий дощ на спраглі ниви й луки, —
Якби ти знав!»
(Іван Франко)

Бібліотекарі Польщі звернулися до Української бібліотечної асоціації з проханням допомогти сформувати перелік гарних українських книжок для різних вікових груп. Але лише перелік не вирішить проблему. Тому, Львівська обласна універсальна наукова бібліотека звертається до всіх бібліотечних працівників і мешканців міста з проханням поділитися українськими виданнями. Книжки можна принести або передати до науково-методичного відділу бібліотеки, проспект Т.Шевченка, 13. (з 10.00 до 18.00).

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято було започатковане в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі. Мова кожного народу самобутня, розкриває менталітет і традиції нації, формує свідомість людини. Для нас рідна мова – це не тільки безцінна спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками поколінь, але й наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

З нагоди свята у великій читальній залі бібліотеки експонується ілюстративна книжкова виставка «Мова кожного народу неповторна і своя» де представлені книги, в яких висвітлюється історія народження та розвитку однієї з наймилозвучніших мов світу – української.

25 лютого, на другий день російсько-української війни, в бібліотеці відбулася, вочевидь, єдина на весь Львів культурна акція – вшанування пам’яті української дослідниці етнографії, вченої і громадської діячки Савини Сидорович. Відкриваючи захід, директор бібліотеки запропонував присутнім хвилиною мовчання вшанувати полеглих воїнів і мирних громадян України, загиблих від ворожих ракет і снарядів по всій Україні. Далі учасники помолилися спільно з о. Ростиславом Будзаном.

Пані Леся Крип’якевич від імені родини подякувала присутнім, які прийшли вшанувати подвижницю культури в такий нелегкий для України момент, і підкреслила: «ми зібралися в 50-ту пічницю відходу Савини. Для християн це значно важливіше, ніж день народження, адже прощаємося ми з людиною, яка вже прожила сповнене трудів і зусиль життя, тому ми вшановуємо її неоціненний внесок у нашу культуру».