Проспект Шевченка, 13

Будівлю, яку з поч. ХХІ ст. займає Львівська обласна універсальна наукова бібліотека, спорудили 1876 р. за проектом архітекторів Л. Вежбицького й Л. Покутинського для Міського касино – закладу, призначеного для дозвілля й культурного відпочинку львів’ян. Останнім займався Літературно-мистецький клуб, що займав 1-й поверх. Про цю роль Касина свідчив і величавий пам’ятник класикові польської літератури Корнелю Уєйському (автор А. Попель), який у 1901-1945 рр. стояв перед будівлею, а після виселення поляків зі Львова 1946 перенесений до Щеціна. Обабіч входу колись стояли дві постаті античних богинь, виконані Л. Марконі.

Однією з найтрагічніших сторінок українсько-польських стосунків був взаємний обмін населенням наприкінці ІІ Світової війни й у перші повоєнні роки. Юридичною підставою цього процесу був договір, підписаний у Любліні 9 вересня 1944 року. З боку Української РСР його підписав голова Ради Народних Комісарів (уряду) Микита Хрущов, з боку Польщі – голова Польського Комітету Національного Визволення Едвард Осубка-Моравський. Договір передбачав добровільне переселення поляків з України й українців з Польщі на «батьківщину» з теренів, на яких жили їхні предки протягом століть. У перші місяці після підписання угоди переселення справді було добровільним.

25 березня в кількох передачах ТБ знані політики говорили про «політичне мародерство». В наступні дні, в т. ч. 27.03., 30.03. це лунало багаторазово. Аби збагнути, що саме вони мають на увазі, я вирішив простежити етимологію терміна «мародер», що асоціюється радше з воєнними обставинами, і можливі варіанти його використання у різних контекстах. В цьому допомогли як друковані, так і мережеві видання. Очевидно, почав з 11-томного Словника української мови. Отож, СУМ, т. 4. ( Київ, 1973 . – С. 632):

30 років тому (1990) над ратушею Львова вперше в новітній історії України піднято синьо-жовтий прапор

3 квітня 1990 року на першій сесії міської ради народних депутатів, більшість яких була обрана за підтримки НРУ та Товариства української мови, першим після вирішення необхідних процедурних питань та визнання повноважень депутатів було розглянуто питання про застосування Українського національного прапора у Львові й прийнято рішення підняти його на вежі Львівської ратуші.