19 листопада відбулося чергове засідання клубу «Львівський садівник». Тема засідання: «Ензими: що це, де містяться, яка користь від них для людей?». Богдана Володимирівна Марків розповіла про ензими, їхню користь для людського організму, а також як приготувати ензими для підживлення ґрунту. Тетяна Павлівна Помарцева показала свої фото з овочами і фруктами, вирощеними на її присадибній ділянці з використанням ензимів. Марія Юхимівна Петровська продемонструвала «бурчалку», пристрій для відлякування кротів, який вона сконструювала з пластикової пляшки.

9 листопада у великій читальній залі відбувся міжгалузевий навчально-практичний семінар до Дня української писемності та мови. Відкрив захід директор бібліотеки Іван Сварник, який наголосив на важливості відзначення цього свята. Методист з дошкілля Навчально-методичного центру освіти м. Львова Олена Наконечна розповіла про реалізацію індивідуальних творчих потреб дитини в сучасному освітньому середовищі дошкільних закладів, а завідувач відділу психологічного супроводу, соціальної адаптації та виховання молоді НМЦО Олександра Гурин порушила питання розбудови культури співпраці педагогічних спільнот для впровадження змін в освітньому процесі.

15 листопада у будівлі Наукового товариства І. Шевченка відбулася презентація 3-го тому Енциклопедії НТШ. Захід відкрив голова Товариства Роман Кушнір. Він нагадав присутнім основні віхи в історії неофіційної Академії наук Галичини, окремо зупинився на ідеї видання та її рушіях пешому голові НТШ Олегові Романіву та вченому секретареві – Олегові Купчинському. Саме останній став редактором енциклопедії. Йому ж належить авторство багатьох статей. Р. Кушнір наголосив на важливості видання для об’єктивного пізнання нашої історії, зокрема культурної та наукової. Також голова Товариства зупинився на фінансових аспектах видавничої діяльності НТШ, розповів про подальше фінансування цього великого проекту і висловив сподівання, що автори гасел не зупиняться у своїй праці і продовжуватимуть цю актуальну роботу аж до її остаточного завершення. Цікаві міркування про функцію Енциклопедії висловив також Степан Гелей.

У неділю, 12 листопада 2017 р. померла відома серед українських археологів, бібліотекарів, митців, науковців Лариса Крушельницька, довголітній директор Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

Лариса Крушельницька народилася 5 квітня 1928 р. у Стрию в родині письменника Івана Крушельницького та Галі Левицької. Від дитинства доля дівчинки склалася трагічно: після переїзду Крушельницьких на Радянську Україну майже вся численна родина, крім дітей, була знищена. Самій Ларисі та її мамі вдалося врятуватися і повернутись до Львова завдяки турботі дружини М. Горького. У Львові Лариса навчалася в гімназії, далі в художньо-промисловій школі. В кінці 1943 р. Лариса з мамою перебралися на Захід. Дівчина навчалася в художній академії у Штутгарті, однак завершити навчання не вдалося, і далі дівчина працювала на заводі. Після війни повернулася до Львова, працювала реставратором Музею українського мистецтва, а звідти перейшла до Львівської філії Інституту археології. Спочатку була реставратором, а після здобуття історичної освіти (1966) стала археологом Інституту суспільних наук. Пройшла шлях від молодшого до провідного наукового співробітника. Як археолог займалася дослідженням культур доби бронзи-раннього заліза. 1973 р. захистила кандидатську дисертацію, 1991 стала доктором історичних наук. Чи не найвідомішою пам’яткою, дослідженою Крушельницькою, є багатошарова Бовшівська стоянка та відкрите на ній кельтське житло, яке стало важливим аргументом у тривалих наукових дискусіях. Важливим об’єктом, дослідженим Ларисою Іванівною, був висоцький могильник у Золочеві, до висоцької культури належали й поселення біля Конюшкова, Ясенова, Вербівчика, Бужка, Шкла. Ранньоскіфські об’єкти науковець дослідила у Черепині й Лагодові.