Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Український визвольний рух ХХ століття: історик Петро Мірчук та командарм Василь Кук».

Вступне слово подав завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він висловив думки про потребу пошанування видатних діячів української національної історії історіографа українського визвольного руху Петра Мірчука та творця історії визвольних змагань, Головного командира Української повстанської армії Василя Кука. Промовець говорив про назви історичних праць Петра Мірчука, які творять своєрідний гімн нації і про життєпис Василя Кука, який відбиває нашу національну історію змагань за Українську Самостійну Соборну Державу. Провідними на круглому столі стали поетичні висловлювання Євгена Салевича:

До проведення уроку польської літератури в бібліотеці, організованого для старшокласників польської СШ № 24 імені Марії Конопницької, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка підготував книжкову експозицію «Лицар свободи», присвячену 225-й річниці від дня народження А́дама-Бернарда Міцкевича (1798–1855), який вважається одним із найвидатніших польських поетів, діячів польського національно-визвольного руху, а також засновником романтизму в польській літературі, зокрема польській драмі. У Західній Європі його порівнюють до Джорджа Байрона та Йоганна Гете. Протягом життя в Парижі був професором слов'янської літератури в «Колеж де Франс». Найбільш відомий як автор поетичної новели «Діди» та польського національного епосу «Пан Тадеуш, який є останнім великим епосом шляхетської культури Речі Посполитої. Адама Міцкевича визнано національним героєм Польщі.

13 квітня до бібліотеки завітав наш давній приятель – поет і воїн Володимир Тимчук. Прийшов з війни і піде на війну. Прийшов не з порожніми руками – приніс три книжечки своїх і побратимів та однодумців - колег із поетичного цеху - поезій, рефлексій і щемкого відчуття цінності людського життя й важливості в ньому любові й віри. Про внутрішній світ людини на війні найкраще промовляє такий вірш:

КРИЛО
Вздовж самої води босніж солдат
Брів, а та собі й далі текла,
Кожен крок, - виглядало, - робив невпопад
До чарівності миті. Зола
Від вчорашнього вогнища мітила слід –
Те, що вчора було, - не пече…
...Дивна тиша під сонцем, втікаючи від
Неї, озирнутися через плече
Не збирався солдат – може, настрою, сил
Чи чогось ще уже не було.
Сонце гралося сяйвом у плюскоті хвиль.
За плечима – не зброя, а біле велике крило.

6 квітня в Археологічному музеї ЛНУ ім. І. Франка відбулася презентація нововиданої книги «Ярослав Пастернак і локальна історія». Ініціатором і упорядником цього видання є професор університету Ірина Кіянка, яка вела захід.

Історик Іван Сварник поділився міркуваннями про причетність Ярослава Пастернака до вивчення локальної історії Жовківщини. В подальшому житті археолог досліджував пам’ятки різних епох у Галичині, Чехії, Австрії, Канаді. Та найважливішою працею стала фундаментальна «Археологія України», створена 1961 р. далеко від рідних країв, на американському континенті. Вона вперше узагальнила всі археологічні дослідження на території України. Подібної синтетичної праці такого обсягу доти не існувало. Отож можна сказати, що як учений Ярослав Пастернак перейшов від локальної до загальноукраїнської історії.