До 90-річчя від дня народження польського письменника, сценариста Марека Гласка (1934-1969) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка підготував книжкову виставку під титулом «Наступний до Раю» автора гострокритичних, безвихідних за світовідчуттям новел і повістей «Всі відвернулися» (1963), «Обернений в Яффі» (1966), роману «Сова, дочка пекаря» (1968) та автобіографічної книги про початок шляху «Красиві, двадцятирічні» (1966). Надзвичайно цікаво читати фондові маловідомі оповідання і критичні матеріали про цього ексцентричного автора. Запрошуємо до перегляду!

У дитинстві Марек Гласко гостро пережив роки війни. В подальшому він писав про себе в автобіографічних творах: «Вчився мало і погано, відрізнявся бунтарським духом». З 1951 року жив у Варшаві, займався журналістикою. З великим успіхом 1954 року дебютував книгою оповідань. Став широко відомий серед молоді як легенда свого покоління. Виїхав на захід у 1958 році, публікувався у паризькому видавництві Єжи Ґедройця «Культура». Загалом, протягом усього життя важко сумував за Польщею, багато пив, був непримиренним у думках, украй неврівноваженим у поведінці (його нерідко порівнювали з Джеймсом Діном, на якого Марек Гласко був навіть зовні схожим). Жив у Франції, Італії, Швейцарії, ФРН, Ізраїлі, США.

15 січня у відділі абонемента бібліотеки відбулася презентація проекту «Польська полиця» в Україні», який успішно втілює в життя Інститут книги спільно з польським Міністерством культури. Про отримані в рамках проекту книги читачам розповідав директор бібліотеки Іван Сварник. Початково «Польською полицею» займалася лише польська сторона. Бібліотека вже отримала кількадесят книг сучасних польських авторів і класиків, виданих у Польщі й українських перекладів, виданих, зокрема, й у Львові нашими видавництвами. Це література як для дорослих, так і для дітей (в тому числі й чудово ілюстрована для наймолодших). Особливою увагою наших партнерів користувалися знакові постаті польської літератури – В. Шимборська, О. Токарчук та ін. Книги польською мовою збагатили фонд відділу іноземної літератури на Мулярській.

15 січня відбулася чергова лекція Івана СВАРНИКА для екскурсоводів та всіх бажаючих. Розмова стосувалася дуже відомого у свій час журналіста, історика, мистецтвознавця й видавця Миколи Голубця.

Микола (в дитинстві Мольо) був нешлюбним сином греко-католицького священника Еліашевського, а прізвище отримав по матері, яка його виховувала у Львові. Батько подбав, аби хлопчик здобув добру освіту. Микола закінчив гімназію, навчався у Кракові в Академії мистецтв, однак диплома не отримав, маючи богемні захоплення. Писав вірші, оповідання, нариси й навіть історичні романи. В роки визвольної боротьби був хорунжим Легіону УСС, чи не найактивнішим членом Пресової кватири. 1918 був учасником боїв за Львів. Свої особисті враження виклав згодом у романі «1918 рік грози і надій». 1941, за німців, працював у Державному архіві. Тоді ж заснував у Львові Літературно-мистецький клюб. Осідком мало бути Міське казино на Академічній, однак його зайняли німецькі офіцери для своїх потреб. Тому клюб розмістився на Підвальній 13, у будинку жидівської газети «Chwila», згодом у палаці Сапіг на Коперника. М. Голубець помер несподівано 1942 р. після невдалої операції на шлунку.