8 січня у великій читальній залі точилася розмова про внесок академіка Івана Крип’якевича в дослідження історії нашого міста. Кожному екскурсоводові відома книга вченого «Історичні проходи по Львові», нещодавно видана вже втретє завдяки невтомному Богданові Якимовичу. Однак не кожен знає, що вивчати минуле Львова Крип’якевич почав іще студентом. 1905, коли йому було 19 років, він видрукував розвідку «Матеріяли до історії торговлі Львова» в поважному виданні «Записки НТШ». Дослідження базувалося на вивченні архівних матеріалів, зокрема купецьких книжок Шольца і Боїма. 1907 року в тих же «Записках» вийшло солідне дослідження «Львівська Русь у першій пол. ХVІ в.». Як додаток до неї молодий історик підготував до друку кількасот документів, скопійованих в архіві магістрату. Документи тоді видати не вдалося. Їх опублікував Інститут археографії щойно 1994 р. Ця книга висвітлює майже цілком невідому сторінку нашої історії – життя українців Львова до заснування Успенського братства. Історика цікавив не лише Львів, у якому русинів було не так багато, але й навколишні т. зв. львівські села.

3 січня у відділі мистецької літератури відбувся майстер-клас по виготовленню новорічних прикрас за участю соціальної групи Львівського міського територіального центру під керівництвом Юлії Клим.

Україна вже другий рік поспіль відзначає новорічні свята в умовах повномасштабної війни. Незважаючи на складний час, кожен намагається дотримуватися українських традицій. Цікавою є історія та символіка різдвяних свят. Головний атрибут українського святкування Різдва – восьмикутна зірка, яка символізує народження. Це символ Бога, символ Сонця, символ Світла. Він є фактично в кожному виді народного мистецтва з давніх-давен – у писанках, вишивці, різьбленні, витинанці. В українському народному мистецтві прослідковується саме парна система символіки 8 – 4 (хрест теж має 4 напрямки).