Літературні читання творів світового красного письменства у відділі літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка КЗ ЛОР ЛОУНБ (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел. для довідок: 255-36-27).

Іноземна книгозбірня може бути чудовим і атмосферним місцем для спільних читань і розмов про літературу. Тішимося, що в неділю 11 лютого в рамках культурного проєкту «Світелко» вдалося зустрітися на літературних читаннях саме тут. Активісти книгозбірні розглянули рідкісні старовинні поліграфічні зразки оформлення фондових видань, поділилися своїми читацькими вподобаннями, почитали вголос і начитали на магнітофон прочитані поезію, короткі уривки прози різними мовами: українською (Тарас Прохасько, Юрій Андрухович, Ліна Костенко, Мар’яна Савку, Жозе Сарамаго у перекладі Віктора Шовкуна), англійською (Вільям Шекспір і Джон Кітс), польською (Зузанна Ґінчанка та Рафал Воячек), французькою (Еміль Золя), сербською (Душко Радович) і болгарською (Джанні Радарі). На завершення читачка Марія Птаха виконала фольклорну пісню із села Буховичі, записану львівською співачкою і бандуристкою Анастасією Войтюк.

Вже традиційно в понеділок, 19 лютого, у великій залі відбулася розмова про видатну подію в нашій культурі – появу у Львові 450 років тому, 1574 року, першої української друкованої книжки – «Апостола». Її надрукував Іван Федоров Москвитин, який у Львові почав підписуватися як «Федорович». Працювала друкарня у т. зв. Кулгануівській кам’яниці на вул.. Краківській, 4. Нині вона вже не існує. Друкар працював не сам – йому допомагав слуга Лосятинський і син Іван Друкаревич (в документах також Палітурник). Робота тривала рівно рік. Усього Федорович надрукував 1100-1200 примірників книги. «Апостол» був важливою богослужебною книгою, що містила послання апостолів, соборні послання, зачала для богослужінь та ін. Мова книги – церковнослов’янська. Як правило, ця книга була великого формату, оправлена в шкіру, з тисненням і металевими (мосяжними чи срібними елементами – наріжниками, защіпками та ін. Тому примірників «Апостола» збереглося досить багато, зокрема, у Львові – 6.

10 років тому був Майдан... Тоді серед українців ходив анекдот: «Якщо в кав’ярню в Києві вривався смердючий від диму, брудний чоловік, то всі знали, що у цієї людини мінімум дві вищі освіти і він знає щонайменше три мови».

На Майдан вийшла чи не найкраща частина українського суспільства, люди були різними, але їх об’єднувало одне – остогидло миритись з перетворенням України на одну з колоній росії. На той момент ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап, і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні, – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а за духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які в Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали небезпечними.

16 лютого у відділі мистецької літератури до Дня святого Валентина відбулась «подорож» «Зупинка для закоханих». Про історію виникнення свята розповіла завідувач відділу Надія Письменна. Відомо, що День покровителя всіх закоханих святого Валентина (Валентинів день, День закоханих) – щорічне свято, яке відзначають 14 лютого, воно є одним із найулюбленіших на Заході і в нашій країні: його святкують дорослі і діти, сім’ями і в колі друзів. А прийшло воно до нас із Франції. За традицією, закохані проводять цей день разом, готують одне одному різноманітні приємні сюрпризи. Головними атрибутами свята вважаються листівки у формі сердечка, м’які іграшки, шоколад і квіти. У День закоханих кожен має можливість розкрити свої почуття вперше. Дехто обирає цю дату для пропозиції руки та серця. Також День Святого Валентина – затребувана дата для весілля.