19 листопада відділ україніки ЛОУНБ провів друге засідання наукової конференції «Андрей Шептицький – духовний провідник нації». Вступне слово на конференції виголосив завідувач відділу україніки Євген Салевич.

Промова подана у контексті інтерпретації посланія Тараса Шевченка « І мертвим, і живим, і ненародженим…» - завжди є потреба говорити до нації, потреба говорити плакатною мовою пророка, провідника, ідеолога. Аби мертві для України воскресали, аби живі чули і піднімали Україну, аби ненароджені народжувалися для України. Як ілюстрацію до свого слова він представив плакати відомого художника Ігора Колісника зі світоглядними цитатами ідеолога українського націоналізму Юрія Липи, ідеолога українського традиціоналізму і консерватизму В’ячеслава Липинського та духовного провідника української нації Митрополита Шептицького.

Відомий історик Іван Сварник наголосив, що такі особистості, як Липинський, Шептицький і Липа, народжуються раз на століття, тому Україні дуже пощастило. Але жодного з них народ свого часу не назвав своїм пророком (хіба що Шептицького, але й того поляки вважали зрадником свого графського роду). Дивно чути звинувачення Липи в расизмі, бо він загинув, лікуючи поранених повстанців і ніколи не проповідував ненависті до інших народів, а закликав любити свій понад усе. Липинський же вперше заговорив про роль еліти в будівництві держави. Його ідеї є дуже актуальними в наш час псевдо еліт і ерзац-партій.

Державотворчі ідеї Андрея Шептицького висвітлені у доповіді вченого і громадського діяча Богдана Калиняка. Провідником української держави має бути не політик і не хлібороб, а батько нації. А держава як велика спільнота повинна будуватися на організації українців в різні спільноти і товариства. В основі пастирських послань Митрополита про творення держави – українець як особа, українська родина і українська спільнота. У духовному вимірі – віра, любов і мораль. Без моралі неможливо розбудувати справедливий суспільно-економічний лад, сильну економіку і сильну державу.

Доктор філософії,вчений в галузі релігієзнавства Олег Огірко представив доповідь про педагогічні ідеї Андрея Шептицького. Він розкрив засади духовно-морального виховання запропоновані славетним українським релігійним і національним діячем, педагогом, опікуном та меценатом освіти. Численні послання і пастирські листи Митрополита виховного змісту і сьогодні не втратили своєї актуальності. Він називав виховання мистецтвом мистецтв, визначив основні підходи у формуванні духовного світогляду молоді, плеканні покори і мужності,плеканні високих ідеалів і вироблянні героїв. Доповідач докладно висловився про праці Андрея Шептицького – Декрет про виховання і Послання до педагогів і визначив головні принципи виховання у вченні Митрополита:врахування природи людини, вікових та індивідуальних особливостей, органічний зв'язок з історією українського народу, традиціями та звичаями, наявність індивідуального підходу, формування у молоді готовності до розв’язання життєвих проблем, запобігання негативних проявів поведінки у молоді, постійне самовдосконалення, можливість особистого вибору. Вчений наголосив також на методах духовно-морального виховання молоді у поглядах Митрополита – формування совісті, поведінки, почуттів.

Кандидат наук з соціальних комунікацій Ігор Скленар подав огляд наукових видань і наукових досліджень в періодиці про видатну постать провідника української нації Митрополита Ангдрея Шептицького. Він відзначив ґрунтовні наукові праці Ліліани Гентош «Митрополит Андрей Шептицький:!923 – 1939. Випробування ідеалів», Оксани Гайової і Михайла Перуна «На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький», Мирослава Мариновича «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми». Вчений висвітлив проблематику статей в періодиці: сприйняття Андрея Шептицького на Сході і Заході України і питання героїзації образу. Історія творення образу Митрополита подана в дослідженні А. Медведовської, а питання про потребу його героїзації-у дослідженні І. Медведя. Російський доктор церковної історії Петрушко і польська дослідниця Шевчик не вийшли за рамки ідеологічних стереотипів російської і польської історіографії і трактували образ Митрополита в руслі їхньої пропаганди. Образ Митрополита як авторитетної постаті ХХ століття, батька нації,творчого будівника і підприємця, який дбав за духовне і матеріальне майбутнє українського народу створили статті надруковані на сторінках газети «День».

Слово на конференції також мали доктор мистецтвознавства Ростислав Шмагало, освітянин Наталя Нестор, громадські діячі Юрій Антоняк, Василь Лаба.